"Музей однієї вулиці" - на межі закриття через ремонт узвозу

"Музей однієї вулиці" на межі закриття, оскільки він позбавлений єдиного джерела фінансування – коштів відвідувачів, які не мають змоги потрапити у Музей у зв’язку із закриттям проходу на Андріївський узвіз через його реконструкцію.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, музей звернувся до нього з проханням допомогти вирішити питання щодо скасування орендної плати на 2012 рік і встановлення її на рівні 1 грн - так, як це передбачено для бюджетних установ.

В музеї повідомили, що єдиним джерелом доходів закладу культури є плата за відвідування музею. Жодних інших доходів музей не має.

До витрат на утримання музею належать: орендна плата, комунальні платежі, плата за електроенергію та послуги зв’язку, заробітна плата та обов’язкові відрахування до фондів соціального страхування. На сьогодні музей не має жодних боргів перед бюджетами міста і держави.

Музей Однієї вулиці, присвячений історії найдавнішої вулиці столиці України – Андріївському узвозу, існує в Києві протягом 20 років. У 2002 році музей став номінантом на звання кращого музею на Європейському Музейному Форумі, де представляв Україну.

 

Теми

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.