Варшава вимагає від Обами вибачення за фразу "польські концтабори"

Керівництво Польщі вимагало від Вашингтона принести офіційні вибачення за слова президента США Барака Обами, який помилково назвав фашистський концтабір на території Польщі "польським".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Білий дім повинен принести вибачення за цю обурливу обмовку", - написав голова МЗС Польщі Радослав Сікорський у своєму твітері.

"Шкода, що незнання і некомпетентність затьмарили таку важливу церемонію", - додав міністр.

Інцидент, що викликав різку реакцію польської сторони, стався, коли Обама вручав вищу цивільну нагороду - президентську Медаль Свободи - Яну Карському (посмертно) - колишньому польському офіцеру-підпільнику, який був свідком звірств нацистів у концтаборах.

Представник Національної ради безпеки США Тоні Вієтор пізніше повідомив, що президент "обмовився". "Він мав на увазі нацистські табори смерті в Польщі", - сказав він.

Як відомо, польський уряд уважно відстежує, щоб німецькі концтабори, що знаходилися на території Польщі в роки Другої світової війни, ніхто не називав польськими.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.