Спецпроект

"Нью-Йорк Таймз" не буде вживати зворот "польські концтабори"

Редакція однієї з найбільших і найвпливовіших американських газет "Нью-Йорк Таймз" (NYT) вирішила додати в інструкцію для журналістів пункт про недопустимість вживання у текстах словосполучення "польські концентраційні табори".

Про це з посиланням на віце-президента NYT Елін Мерфі повідомила "Ґазета Виборча".

Мерфі також пообіцяла спростувати нещодавно поширену NYT інформацію, що концтабір Дахау знаходиться в Польщі (насправді це німецька Баварія - ІП). Ця редакційна помилка і викликала звернення президента польської Фундації ім. Косцюшка Алекса Сторожинського до видавця "Нью-Йорк Таймз" Артура Шульцберґера.

Сторожинський написав, що практика називати нацистські концтабори "польськими" тільки через те, що значна частина з них розміщувалися на території нинішньої Польщі, "межує зі злістю і зневагою". Під відповідною петицією до американських ЗМІ підписалося більше 220 тисяч осіб.

 Золоті жнива: як польські селяни добували коштовності із братських могил

За словами Сторожинського, наступним етапом буде внесення вимоги уникати звороту "польські концтабори" до редакційних правил газети "Вашингтон Пост" і пресової агенції "Асошиейтид Пресс".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.