Сократа виправдали через 2500 років

В Афінах відтворили суд над філософом Сократом - і цього разу античний філософ був виправданий.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на france24.

Сократа судили десять відомих юристів з Великобританії, Франції, США, Швейцарії та Греції і 866 глядачів. Слухання організував Фонд Онассіса.

Думки суддів розділилися порівну, що згідно з Афінськими законами сократівського часу означає, що він був би виправданий.

Серед глядачів 584 людини визнали філософа невинним, 282 — винним. Таким чином, Сократа було виправдано.

У IV сторіччі до нашої ери філософа звинувачували в тому, що він не визнає богів і розбещує розум молодих людей.

Цього разу, правда, Сократ із зрозумілих причин не з'явився в суді особисто, а замість нього виступали десять адвокатів і правозахисників. Суду не вистачало знаменитої сократовської іронії, проте й вердикт був іншим.

 

Суд над Сократом відбувся в 399 році до нашої ери. Сократ, який захищав себе самостійно, насміхався і закликав винагородити себе за скоєне.

Філософа було визнано винним у змові проти Афін і засуджено до смертної кари або вічного вигнання. Сократ обрав смерть, випив отруту і помер, будучи в повній свідомості.

Читайте також: "Свобода, яку не спинити - перший досвід. VI сторіччя до нашої ери"

 

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.