На Луганщині хочуть пам'ятник царю, який забороняв українську мову

У Ровеньках Луганської області розглядають питання про відновлення бюста Олександра II - російського імператора з династії Романових.

Як повідомили "Інтерфаксу" в Ровеньківській міській раді, на сесії 25 травня депутати прийняли рішення дати згоду на оформлення документів для установки бюста.

Однак остаточного рішення про його встановлення немає. Не визначено також, де ставити монумент. Найімовірніше, це буде його історичне місце - колишній пам'ятник стояв на вулиці Олександрівській, яка зараз носить ім'я Леніна.

Бюст буде точною копією пам'ятника, що стояв у Ровеньках з 1911 року. Тоді його встановили на честь 50-річчя відміни кріпосного права. Гроші на нього зібрали селяни - жителі слободи Ровенецької. Однак проіснував монумент недовго - його зруйнували в 1917-19 рр.

Виготовлять бюст у Росії, в Бєлгородській області - в місті-побратимі Ровеньок з тією ж назвою. Бєлгородський скульптор Микола Шептухін сам запропонував передати місту в дар копію бюста імператора.

Олександр ІІ (1818-1881) — російський імператор з 1855 до 1881 року. Здійснив ряд реформ: армійську, земську, судову, у 1861 скасував кріпосне право, за що одержав епітет "Визволитель".

З 1863 року перейшов до реакційної внутрішньої політики, в 1864-му жорстоко придушив національно-визвольне повстання в Польщі.

Щодо України проводив агресивну шовіністичну політику, забороняв використання української мови (Валуєвський указ 1863 р., Емський акт 1876 р.). Убитий під час терористичного замаху народовольцями.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.