Європейці зняли фільм про новітню історію України. ВІДЕО

У фільмі "Україна: від демократії до хаосу?" західні коментатори висловлюють критичні думки про правління президента Януковича, називаючи його "посередністю", "не здатним кидати виклик" і "недумаючим".

У середу ввечері, в прайм-тайм, на одному з центральних каналів німецького телебачення пройшов фільм "Україна: від демократії до хаосу?"

Про це повідомляє LB.ua.

Автори - Жан Мішель Карре і Жиль Емері - відомі документалісти, раніше також створили фільми про путінську Росію, про сучасний Китай тощо.

Хронометраж стрічки "Україна: від демократії до хаосу?" - 50 хвилин, протягом яких розповідається історія становлення української незалежності, наводяться спогади про епоху Кравчука, Кучми, особлива увага приділяється періоду Помаранчевої революції і наступним - аж до нинішнього дня - подіям.

У трейлері фільму західні коментатори висловлюють критичні думки про президента Януковича, називаючи його "посередністю", "не здатним кидати виклик" і "недумаючим".

Дивіться також:

1989-91: фільм Сергія Буковського "Точка відліку". ВІДЕО

Хроніка про мітинги в Києві в останні роки УРСР. ВІДЕО

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.