8 травня — День пам’яті та єднання

Спілка Української Молоді в Україні ініціює відзначення 8-го травня як Дня пам'яті та єднання, що приурочений вшануванню полеглих у Другій світовій війні. Саме цього дня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам.

Київ:  8 травня ( вівторок), вул. Інститутська, 1 (біля Жовтневого палацу), 13:00;

Львів: 8 травня, Марсове поле, 13:00;

Запоріжжя: 8 травня, Меморіал "Скорботна матір" (поруч з бульваром Вінтера), 18:00.

Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної Армії, так і в дивізії “Галичина” та Українській Повстанській Армії, тож актуальнішим ніж  “танці на кістках” у чергову річницю світової перемоги над нацизмом є  єднання у скорботі за загиблими.

1939-1945: Неписана історія. Розкажіть, як ваша родина пережила Другу світову війну

Ті, хто воював, потребують нашої уваги та пам’яті. Активісти Спілки Українською Молоді в Україні вирішили поєднати ці цінності і провести в містах Сходу, Заходу та Центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

У Києві панахида за участю священників УГКЦ та УПЦ КП буде звершуватись біля хреста жертвам репресій НКВД 1930-1950 рр. Після цього в небо запустять 61 паперовий ліхтарик із символами країн - учасниць Другої світової війни.

Сайт ініціативи та контакти по регіонах:  http://8travnya.org.ua/

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".