Реконструктори-"нацисти" марширували під прапорами Партії регіонів. ФОТО

Скандалом закінчилася військово-історична реконструкція боїв Другої світової, що пройшла під Сімферополем. Люди у військовій нацистській формі часів крокували під прапорами провладної Партії регіонів.

Про це повідомляє "Газета.ua".

"Театралізовану виставу для глядачів організували кримська громадська організація "Велике братство без кордонів", севастопольський клуб "КЛІО", і декілька сотень кримських реконструкторів, - зазначив реконструктор з Одеси Михайло Першиков. - З'їхалося близько 10 тисяч глядачів з усієї України. Актори та добровольці показали сценки Сталінградської битви, форсування Дніпра, визволення Києва та штурм Рейхстагу".

Усі подробиці були відтворені за архівами та спогадами очевидців.

За словами Першикова, в самій реконструкції взяло участь чимало активістів із Партії регіонів: "Але не зрозуміло, кому прийшла в голову ідея дати блакитні прапори акторам у нацистській формі".

Перед початком дійства вони промарширували коло. Глядачі почали їм аплодувати.

Фото: sobytiya.info

"Деякі актори-"нацисти" теж веселилися, кажучи, що все правильно – і форма, і прапори відповідають. За 20 хвилин хтось кинувся віднімати ті атрибути та позабирав у акторів прапори. Це ж треба було додуматися з'єднати нацистську символіку і прапори Партії Регіонів", - дивується очевидець.

У кримській Партії Регіонів сам інцидент назвали провокацією. Там не можуть пояснити, хто вручив акторам прапори.

Інцидент з блакитними прапорами – не єдиний. Першого травня у Селі Перевальне відбулося ритуальне покладення вінків до пам'ятного знаку на Ангарському перевалі, котрий встановлений на честь партизан і підпільників Криму.

Скандал розгорівся через надмірну кількість прапорів Партії регіонів. Пенсіонери та ініціативна група були обурені, назвали це політичним піаром і вимагали їх згорнути.

Читайте також:

Партійні квитки ПР оформили у стилі гітлерівської партії. ФОТО

У Києві реконструювали бої 1-го Українського фронту в Німеччині. ФОТО

Реконструкція Червоної Армії в Африці. ФОТО

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.