У Львові покажуть фото, зроблені таємною поліцією Чехословаччини

В Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” можна буде побачити фотографії, створені під час таємного стеження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

10 травня в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького” o 16:00 за участі першого директора Інституту досліджень тоталітарних режимів Чеської Республіки Павела Жачека відбудеться відкриття виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції".

Експозиція підготовлена до показу Чеським центром у Києві та Генеральним консульством Чеської Республіки у Львові.

Основу виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції" склали світлини, створені під час таємного стеження за об’єктами оперативних розробок Управління зовнішнього спостереження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

До компетенції співробітників управління зовнішнього спостереження належало на тільки ведення спостереження, а й зйомка та обробка фотографічної документації окремих операцій. 

З часом ці світлини стали винятковим документальним матеріалом історії, що найбільш достовірно відобразив дійсність Чехословаччини 1970-80-их років, населення котрої постійно перебувало під наглядом політичної поліції.

Ховаючи фотокамери під пальто, у валізці або сумці, агенти стеження натискали на спуск у момент, коли об'єкт опинявся перед прихованою камерою. Відтак у кадр потрапляли не тільки люди за якими стежать, а й величезна кількість подробиць щоденного життя тогочасної Праги.

Виставка „Прага в об’єктиві таємної поліції” триватиме у Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” до 31 травня 2012 р.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.