У Львові покажуть фото, зроблені таємною поліцією Чехословаччини

В Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” можна буде побачити фотографії, створені під час таємного стеження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

10 травня в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького” o 16:00 за участі першого директора Інституту досліджень тоталітарних режимів Чеської Республіки Павела Жачека відбудеться відкриття виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції".

Експозиція підготовлена до показу Чеським центром у Києві та Генеральним консульством Чеської Республіки у Львові.

Основу виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції" склали світлини, створені під час таємного стеження за об’єктами оперативних розробок Управління зовнішнього спостереження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

До компетенції співробітників управління зовнішнього спостереження належало на тільки ведення спостереження, а й зйомка та обробка фотографічної документації окремих операцій. 

З часом ці світлини стали винятковим документальним матеріалом історії, що найбільш достовірно відобразив дійсність Чехословаччини 1970-80-их років, населення котрої постійно перебувало під наглядом політичної поліції.

Ховаючи фотокамери під пальто, у валізці або сумці, агенти стеження натискали на спуск у момент, коли об'єкт опинявся перед прихованою камерою. Відтак у кадр потрапляли не тільки люди за якими стежать, а й величезна кількість подробиць щоденного життя тогочасної Праги.

Виставка „Прага в об’єктиві таємної поліції” триватиме у Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” до 31 травня 2012 р.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".