Південно-Західна залізниця запустила ретропоїзд

Південно-Західна залізниця сьогодні запустила курсування екскурсійного ретропоїзду.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Поїзд курсуватиме щоденно з відправленням о 13:56 з Центрального залізничного вокзалу. Поїзд має три вагони, з яких - два пасажирських (по 50 сидячих місць) та вагон-ресторан.

 

Вартість екскурсії становить 25 гривень. Квитки можна придбати в касі № 19 приміського вокзалу. Час у дорозі - близько двох годин.

Як повідомив головний інженер пасажирської служби Південно-Західної залізниці Олександр Ясинецький, поїзд рухає паротяг виробництва Ворошиловградського паротягобудівного заводу 1953 року випуску. За його словами, швидкість паротяга розрахована на 80 км/год.

Ретропоїзд курсує по так званому Київському кільцю, проходячи, зокрема, станції "Петрівка", "Борщагівка", "Дарниця" та "Київ-Московський".

Прес-служба ПЗЗ повідомила, що на сьогоднішній перший рейс поїзда було продано 68 квитків.

 

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.