В УПЦ МП молитовно пом'янули Петлюру і Коновальця

У храмі Ужгородської богословської академії УПЦ Московського патріархату відслужили заупокійні літії за лідерами національно-визвольного руху в Україні Євгеном Коновальцем та Симоном Петлюрою.

Про це повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт академії.

23 травня була відслужена заупокійна літія за провідника українських національно-визвольних змагань 30-х років ХХ ст. Євгена Михайловича Коновальця (1891-1938), що був одним з засновників Січових Стрільців, Організації українських націоналістів і загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації НКВД.

25 травня в академічному храмі імені святих Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії була відслужена заупокійна літія за Симоном Петлюрою (1879-1926), який був головним отаманом військ та головою Директорії УНР у 1919-1920 рр. Петлюру убили в Парижі 25 травня 1926 року.

Літії очолив ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та президент Карпатського університету імені Августина Волошина, професор, архімандрит Віктор (Бедь).

Як відомо з православної богослужбової практики, літія здійснюється, зокрема, при спогадах про якісь лиха, з'єднуючись з молебном, а інколи і з хресним ходом.

Особливий рід літії встановлений для молитви за померлого і служиться при винесенні його з будинку, а також, за бажанням його родичів, під час церковного поминання померлого у всякий інший час.

Раніше повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Читайте також:

Як убивали Коновальця

Як убивали Петлюру

Диякон УПЦ МП про анафему Мазепі

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.