У Львові прочитають лекцію про Музей Комунізму в Празі

У Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові відбудеться публічна лекція "Музей комунізму у Празі: ознайомити непосвячених".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Історію протистояння чехословацького "соціалізму" і дисидентства розкриває Музей комунізму у Празі. Як прийняли у Празі Червону армію і у що вилилося "визволення"? Як руйнувалася архітектурна спадщина Праги і яким було життя чехів та словаків в умовах "соціалізму"? "Празька весна", опозиція, 1989 рік ("рік чудес") — про це розповість на публічній лекції історик Олеся Ісаюк.

Чехія і Словаччина потрапили під контроль Радянського Союзу як єдина держава — Чехословаччина. Після смерті Сталіна там не розпочались масові заворушення, зате уряд Чехословаччини єдиний наважився на реформи соціалістичного устрою "зверху".

Наслідком стала "Празька весна" 1968 року. Для її придушення ввели війська і наступні 20 років там панував окупаційний режим, офіційно названий "нормалізацією". Жорсткий ідеологічний контроль, націоналізація господарства, переслідування опозиціонерів, постійна присутність у країні радянських військ — все це її наслідки.

Празька весна 1968 року. ФОТО

Чеське і словацьке суспільство відповіло формуванням опозиційного руху. Його кістяк склали поети, митці, інтелектуали. Неформальним лідером руху став актор і драматург Вацлав Гавел. Як і в інших країнах "Східного блоку", протест набрав форм правозахисної діяльності, систематичного поширення інформації про дійсне становище в країні, ненасильницького протесту.

"Крім того, потужним джерелом і засобом спротиву в Чехословаччині залишилося мистецтво. Влада однаково переслідувала і нелегальні сходини дисидентів, і аналогічно нелегальні аматорські вистави, — розповідає історик Олеся Ісаюк. — До історії чеського спротиву належить і самопожертва Яна Палаха, який спалив себе на Вацлавській площі у Празі на знак протесту проти окупації його країни".

Опір тоталітарній системі вилився в масові протести в листопаді 1989 року та, зрештою, у повалення тоталітарного режиму.

Дізнатись більше про це все та як історичні події висвітлює Музей комунізму, запрошуємо на черговій лекції "Музей комунізму у Празі: ознайомити непосвячених", яку прочитає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща) Олеся Ісаюк.

Час і місце заходу: 25 червня, понеділок, о 17:00. Національний музей "Тюрма на Лонцького", Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Лекція є одним із заходів циклу "Тоталітарне минуле в музеях" в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" "Досвід подолання наслідків тоталітаризму".

Раніше Олеся Ісаюк читала лекцію про Музей НДР у Берліні.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.

Вибір в умовах безнадії: Йосиф Зісельс у розмові із Мирославою Барчук

Подія за участі дисидента та громадського діяча Йосифа Зісельса і журналістки, телеведучої Мирослави Барчук відбулась 23 травня у просторі Українського ПЕН. Публікуємо текстову версію розмови на тему "Вибір в умовах безнадії", яку записала Таня Миронишена.

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.