Мєдвєдєв ліквідував комісію з "фальсифікації історії"

Комісія з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ припинила своє існування. Історики вважають це закономірним, адже замість науки структура займалася чиновницькими відписками і створювала враження цензури.

Про це йдеться в указі президента РФ Дмітрія Мєдвєдєва, повідомляють "Московские Новости".

Структура, до складу якої в 2009 році увійшло кілька істориків і безліч високопоставлених представників силових відомств, міністерств і депутатів Держдуми, насторожила тоді професійних дослідників.

Ініціатива створення комісії спочатку виходила з МЗС, стурбованого "хвилею історичних претензій", яка наростала в колишніх радянських республіках.

Заявленою метою діяльності комісії було:

"- узагальнення та аналіз інформації про фальсифікацію історичних фактів і подій, спрямовану на применшення міжнародного престижу Російської Федерації;

- розгляд пропозицій з питань протидії спробам фальсифікації історичних фактів і подій на шкоду інтересам Росії;

- вироблення рекомендацій щодо адекватного реагування на спроби фальсифікації історичних фактів і подій та з нейтралізації їхніх можливих негативних наслідків".

Подальша діяльність комісії, що збиралася двічі на рік, не стала менш помітною. Натомість її учасники стали отримувати безліч листів-вимог покарати тих чи інших "фальсифікаторів", які "неправильно" трактують історію.

Член комісії, директор Інституту загальної історії РАН академік Олександр Чубар'ян оцінює діяльність комісії позитивно: "Вона за три роки сприяла полегшенню доступу до архівів та ініціювала розсекречення документів. Її створення було кроком назустріч ветеранам, стурбованим спотвореннями історії Великої Вітчизняної війни, і в цьому відношенні її робота також була не марною".

Олександр Чубар'ян про те, як добре було Україні в СРСР

Директор Санкт-Петербурзького інституту історії РАН, доктор історичних наук Віктор Плешков, який не входив до комісії, назвав президентську структуру "мертвонародженою".

"Вона за роки свого існування не виконала жодної відчутної роботи - полегшення доступу до архівів, фінансування серйозних проектів, пов'язаних з публікацією документів, - сказав Плешков. - Не зробила навіть спроби поставити питання необхідності видавцям перед публікацією проводити експертизу справжності різного роду "невідомих документів", які публікуються нині великими накладами, як це сталося, наприклад, із "щоденниками Берії".

За словами Плешкова, комісія викликала сумні асоціації з радянським часом - в наукові установи раптом стали надсилати циркуляри до вимог відзвітувати про викриття фальсифікаторів. Їх мало хто сприймав серйозно, але все ж доводилося придумувати відписки.

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

Директор Державного Ермітажу, член-кореспондент РАН, доктор історичних наук Михайло Піотровський вважає скасування цієї структури цілком закономірним.

"Термін "фальсифікація" неприйнятний для професійної наукової дискусії і для нормального політичного діалогу. Він з розряду пропагандистськи-публіцистичних, - сказав Піотровський. - Без різних підходів та інтерпретацій наука стоїть на місці, і спроба "відрегулювати" погляди на ті чи інші історичні події була приречена на провал".

За словами Піотровського, замість планованої відповіді на "історико-політичні нападки з боку наших найближчих сусідів", комісія, мала контрпродуктивний ефект: її існування, хай і бездіяльно-невинне, дало привід говорити про спроби держави впливати на свободу науки.

Як відомо, в січні Мєдвєдєв проголосив 2012 рік Роком російської історії.

Дивіться також:

Естонський ролик, який висміює діяльність комісії з фальсифікації (ВІДЕО)

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.