На Київщині захищають від забудови поховання німецьких солдатів

Невідомі зруйнували і спалили паркан, який був встановлений в парку активного відпочинку "Курган" міста Ірпеня Київської області.

 

Про це повідомляє Gazeta.ua.

Напередодні підпалу парканом була відгороджена земельна ділянка приблизною площею 0,10 га. Згодом одну сторону паркану зруйнували, а інші три сторони спалили.

За твердженнями місцевих старожилів, на території цього парку у 1943 році точився запеклий бій під час визволення м. Ірпеня. Тепер там розташовані поховання німецьких воїнів, повідомив координатор місцевого руху за збереження зелених зон Лаврентій Кухайлешвілі.

Кухалейшвілі відзначив, що громадськість звернулась до посольства Німеччини з проханням посприяти у проведенні пошукової розвідки та МЗС України з вимогою зупинити будівництво в парку "Курган" до підтвердження чи спростування вищезгаданої інформації.

 

"В разі підтвердження цієї інформації ми будемо вимагати від влади надати цьому парку статусу "місця проведення бойових дій", і тоді він автоматично підпаде під захист закону "Про культурну спадщину", - пояснив активіст.

У серпні 2011 року повідомлялося, що в Ірпені на місці поховання червоноармійців хочуть побудувати котеджне містечко.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.