Скорик залишить старий фасад ЦУМу, а все інше переробить

Проект реконструкції київського ЦУМу передбачає збереження історичної частини фасаду 1939 року будівництва, який є пам'ятником архітектури.

Про це заявила головний архітектор проекту Лариса Скорик під час засідання архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування і архітектури КМДА, повідомляє УП.Київ із посиланням на УНІАН.

Замовником проекту виступає ТОВ "Столичний ЦУМ", проектувальником - ТАМ "Л.Скорик".

Проектом передбачається підвищення висотності будівлі з 6 до 7 надземних поверхів, будівництво трьох підземних рівнів, в яких будуть розташовані два рівні паркінгу на 180 машиномісць і продуктовий супермаркет.

Aрхітектор уточнила, що паркінг не відповідає потребам будівлі, щоб не залучати в центр міста додатковий потік автомобілів.

При цьому в результаті реконструкції планується зберегти частину фасаду, фанерованого червоним гранітом, збільшивши площу скління, а світлу частину будівлі, викладену плиткою "кабанчик" і добудовану в 1958-60 роках, планується облицьовувати склом.

Верхній поверх, де будуть розташовані ресторани на 250 місць з видом на вул. Хрещатик, також передбачається зробити прозорим і озеленити.

Планований інтер'єр з сайту ЦУМу

Скорик відзначила, що у дворі будівлі планується знести ряд прибудов технічного характеру, зокрема градирні, для збільшення загальної площі будівлі з 21,2 тис. кв. м до 38,78 тис. кв.м.

Під час реконструкції планується розібрати всі конструкції будівлі, залишивши лише фасадну частину. Площа земельної ділянки становить 4750 кв.м.

Під час засідання директор англійського архітектурного бюро Беной (Benoy), який розробив внутрішнє планування будівлі, Роберт Бішоп відзначив, що після реконструкції це буде сучасний торговий центр з великим атріумом, в його оздобленні застосовуватимуться натуральні матеріали — дерево, шкіра, камінь на підлозі.

"Дуже важливо, щоб проект не став елітним", - наголосив він.

У свою чергу член Містобудівної ради Анатоль Кармінський відзначив, що у замовника земельна ділянка оформлена для експлуатації та обслуговування існуючої будівлі, а не для реконструкції, як того вимагає законодавство.

"Нам доведеться змиритися з думкою, що універмаг буде зруйнований повністю, вщент, за винятком фасадних стін", - сказав він.

Нагадаємо, що члени Містобудівної ради, які виступили на засіданні, в більшості виступили проти зміни фасаду будівлі, висловивши думку, що він повинен повністю залишитися в нинішньому вигляді.

Центральний Універсальний магазин відкрився у Києві 1 травня 1939 року. У лютому цього року компанія "ЕСТА Холдинг" розпочала реконструкцію ЦУМу, на яку планується витратити близько $100 млн. Орієнтовний час відкриття відновленого магазину - осінь 2014 року.

Читайте також:

Музей у Биківні будуватиме Лариса Скорик

Як Скорик реконструювала Шевченківський музей у Каневі

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.