Музей у Биківні будуватиме Лариса Скорик

Центральна частина Меморіалу жертв тоталітаризму на території національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" буде будуватися за проектом Лариси Скорик.

Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомив міністр культури Михайло Кулиняк.

За його словами, саме проект Скорик був "одноголосно" схвалений науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини при Міністерстві культури як такий, що враховує матеріали досліджень 2008-2009 років.

 

Крім цього проекту, були пропозиції, представлені А.Гайдамакою і Ю.Олійником.

Нагадаємо, що професор архітектури, член-кореспондент Академії мистецтв України Лариса Скорик запам'яталася своїм останнім грандіозним творінням - вона була призначена головним архітектором реконструкції Шевченківського національного заповідника в Каневі.

Зокрема, за її рішенням було змінено первісний вигляд будівлі, в музеї встановлено натяжні стелі, паркетну підлогу замінено на граніт, а стіни пофарбовані сірою фарбою. Ця реконструкція викликала неоднозначну оцінку її початкових авторів.

Нагадаємо, що доручення побудувати меморіал до серпня 2012 року дав президент Віктор Янукович в листопаді 2011 року.

Концепція розвитку заповідника була затверджена також лише в 2011-м, хоча постанова про його створення датується ще 2001 роком. До цього часу всі розпорядження були в основному на папері. Заповідник почав працювати лише з лютого 2008 року.

З музеєм у Биківні пов'язаний скандал із будівництвом там окремого польського меморіалу. Український інститут національної пам'яті вважає недоведеним факт поховання 3,5 тисяч польських офіцерів у Биківні і просить польську сторону "утриматися від застосування необґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні".

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".