Містобудівна рада не схвалила проект перебудови ЦУМу на Хрещатику

Містобудівна рада Києва не схвалила проект перебудови ЦУМу.

Про це повідомив член Містобудівної ради Києва Олександр Бригинець.

"Найбільше обурення архітекторів викликало те, що перебудова пам’ятки архітектури ЦУМу передбачає знищення його фасаду, таким чином руйнуючи ансамбль будівель вул. Хрещатик, - зазначив Бригинець. - Сам по собі будинок, можливо, й був би симпатичний, але в іншому місці, а не в центрі столиці".

За словами члена Містобудівної ради, він ініціював звернення до інвестора (Ріната Ахметова) з проханням зважено підійти до цього питання і відмовитись від зміни фасаду: "Поки є така можливість, треба не допустити повторення історії з Андріївським узвозом, коли підпорядкована тому ж інвестору компанія зруйнувала частину історичних будинків і завдала шкоди киянам та самому інвестору".

Члени Містобудівної ради висловили сподівання, що до проекту будуть внесені зауваження спеціалістів та архітекторів, після чого він буде винесений на повторний розгляд, а до того жодні роботи не будуть розпочинати.

 ЦУМ у 1962 році

Центральний Універсальний магазин відкрився у Києві 1 травня 1939 року. У лютому цього року компанія "ЕСТА Холдинг" розпочала реконструкцію ЦУМу, на яку планується витратити близько $100 млн. Орієнтовний час відкриття відновленого магазину - осінь 2014 року.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.