Спецпроект

У Львові покажуть грузинський фільм про Голодомор

Історик Микола Лазарович у "Тюрмі на Лонцького" розповість про Голодомор після перегляду грузинської документальної стрічки.

Про це повідомляє ЦДВР.

Черговим гостем кінолекторію Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" стане докторант Чернівецького національного університету, кандидат історичних наук Микола Лазарович.

На зустріч із глядачами музейного кінолекторію історик Микола Лазарович приїде, щоб прокоментувати історичний документальний фільм "Голодомор. Окупація", знятий грузинськими кінематографістами 2011 року.

Стрічка про Голодомор-геноцид в Україні стала першою в циклі із 17 документальних фільмів, створених Громадським мовленням про історію окупації 14 держав Європи та Азії. Фільм розповідає про трагедії мільйонів людей та їхню боротьбу за свободу і незалежність. 

Микола Лазарович — один із упорядників Книги пам’яті "Чорна тінь Голодомору 1932-1933 років»", лауреат всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Лепких.

Час і місце заходу: 15 липня, неділя, 13:00. Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова), другий поверх.

Вхід на перегляд фільму — вільний.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.