В Києві хочуть перейменувати ще одну вулицю на честь Січневого повстання

Вулиці Івана Клименка в Солом'янському районі повернуть історичну назву – Преображенська.

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА підтримала відповідне звернення комісії Київради з питань культури та туризму, повідомив депутат Київради Олександр Бригинець.

"Незважаючи на те, що назва вулиці Преображенська мала релігійний характер (на честь свята Преображення Господнього), до 1975 року навіть радянська влада не наважилась її перейменовувати, - зазначив депутат. - Тому вулиця, перейменована на честь Івана Клименка відносно недовго носила цю назву".

Вулиця Преображенська – вулиця в Солом′янському районі Києва. Виникла на початку ХХ століття як центральна вулиця поселення Олександрівська слобідка, спочатку була безіменною, не пізніше 1912 року отримала назву Преображенська (на честь свята Преображення Господнього).

В 1975 році названа на честь Івана Клименка - київського робітника-поліграфіста, більшовика, учасника Січневого повстання в Києві.

Як відомо, у листопаді 2011 року Олександр Бригинець уже анонсував перейменування вулиць, названих на честь учасників Січневого повстання, але воно так і не відбулося.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Про інші перейменування вулиць і площ у містах України читайте за тегом "топоніміка".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.