КИЇВРАДА ВІДМОВИЛАСЯ ПОВЕРТАТИ ІСТОРИЧНІ НАЗВИ ВУЛИЦЬ

Kиївська міська рада відклала питання про перейменування 10 вулиць у столиці.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Проект рішення про перейменування 10 вулиць відправлений на доопрацювання - передбачається, що будуть проведені громадські слухання з обговорення назв, які пропонується повернути вулицям.

Нагадаємо, що член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець анонсував, що сьогодні Київрада збирається повернути історичні назви 10 вулицям і площам.

Зокрема, вулицю Фрунзе пропонувалося перейменувати на Кирилівську, вулицю Дмитрова - в Ділову, вулицю Воровського - в Бульварно-Кудрявську, а вулицю Червоноармійську - на Велику Васильківську.

Крім того, вулиці Аїстова пропонувалося повернути історичну назву Іпсіланті, вулиці Аніщенко - Левандівська, вулиці Андрія Іванова - провулок Бутишева, а площу Фрунзе перейменувати в площу Петропавловську.

Пропонувалося також вулицю Вєтрова перейменувати на вулицю Назаровской, а провулок Делегатський - в Федоровський.

У червні 2011 року комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА рекомендувала Київраді перейменувати лівобережні вулицю Серафимовича і бульвар Давидова на вулицю Івана Миколайчука та бульвар Віктора Некрасова.

У жовтні комісія підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.