КИЇВРАДА ВІДМОВИЛАСЯ ПОВЕРТАТИ ІСТОРИЧНІ НАЗВИ ВУЛИЦЬ

Kиївська міська рада відклала питання про перейменування 10 вулиць у столиці.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Проект рішення про перейменування 10 вулиць відправлений на доопрацювання - передбачається, що будуть проведені громадські слухання з обговорення назв, які пропонується повернути вулицям.

Нагадаємо, що член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець анонсував, що сьогодні Київрада збирається повернути історичні назви 10 вулицям і площам.

Зокрема, вулицю Фрунзе пропонувалося перейменувати на Кирилівську, вулицю Дмитрова - в Ділову, вулицю Воровського - в Бульварно-Кудрявську, а вулицю Червоноармійську - на Велику Васильківську.

Крім того, вулиці Аїстова пропонувалося повернути історичну назву Іпсіланті, вулиці Аніщенко - Левандівська, вулиці Андрія Іванова - провулок Бутишева, а площу Фрунзе перейменувати в площу Петропавловську.

Пропонувалося також вулицю Вєтрова перейменувати на вулицю Назаровской, а провулок Делегатський - в Федоровський.

У червні 2011 року комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА рекомендувала Київраді перейменувати лівобережні вулицю Серафимовича і бульвар Давидова на вулицю Івана Миколайчука та бульвар Віктора Некрасова.

У жовтні комісія підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.