Держава взяла під охорону радянську могилу, яку хотіли знести депутати

Братську могилу радянських воїнів на площі Ринок у місті Турці на Львівщині визнано пам'яткою місцевого значення і внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Таке рішення було прийнято на засіданні експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, яке відбулось у Києві.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Міністерства культури України.

Загалом на розгляд експертної комісії було винесено 267 об’єктів культурної спадщини, розташованих у Запорізькій, Луганській, Львівській областях, у Автономній республіці Крим та у м. Києві.

У підсумку 196 об’єктів було визнано пам’ятками місцевого значення.

Як відомо, у квітні 2012 року депутати на сесії Турківської міськради прийняли рішення "з метою упорядкування центральної площі міста" перенести пам'ятник червоноармійцям разом із братською могилою з центру містечка.

У рішенні також зазначалося, що товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" має провести дослідження можливого місця поховання воїнів Радянської армії та в разі виявлення останків провести їхню ексгумацію і перепоховати на міському кладовищі.

Згодом прокуратура Львівської області опротестувала рішення Турківської міської ради щодо перенесення пам’ятного знаку.

Нагадаємо, восени 2011 року в центрі Варшави з метою перенесення було демонтовано пам'ятник воїнам-червоноармійцям.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.