Спецпроект

З Національного художнього музею звільнився ще й замдиректора

Заступник гендиректора Національного художнього музею України з економічних питань Микола Скиба звільнився зі своєї посади, через протиріччя з гендиректором музею.

Про це йдеться в його пояснювальній записці міністру культури Михайлу Кулиняку, яку він оприлюднив на власній сторінці в мережі Facebook, повідомляє УП.Життя.

"27 липня 2012 року я подав заяву про звільнення за власним бажанням з посади заступника гендиректора з економічних питань Національного художнього музею України. Таке рішення зумовлене несприятливим психологічним кліматом і низкою загрозливих тенденцій, які останнім часом набули в НХМУ незворотного характеру", - заявив він.

Скиба вказує, що "корінь проблеми було закладено ще попереднім гендиректором музею А.Мельником та поглиблено призначенням на посаду в. о. гендиректора музею Тетяни Міронової".

"За півроку перебування Міронової на згаданій посаді їй не вдалося організувати ефективну роботу колективу. Розподіл повноважень, обов’язків і доручень між заступниками директора і керівниками структурних підрозділів музею відбувається вкрай непропорційно, і, судячи з багатьох ознак, за принципом особистої лояльності, а не фахових якостей та посадових обов’язків", - заявив музейник.

"Внаслідок цього одні вимушені нести навантаження, яке значно перевищує обсяг посадових обов’язків, інші виконують суто "презентаційні" функції. Згадане унеможливлює вчасне і якісне виконання завдань, які постають перед музеєм", - вважає він.

"Від обговорення та ухвалення управлінських рішень фактично усунуто таких висококваліфікованих і шанованих колективом співробітників як головного зберігача фондів Ю.Литвинець і заступника гендиректора з науково-просвітницької роботи М.Скирду. В окремих випадках трапляється, що їм перешкоджають виконувати їхні прямі службові обов’язки", - зазначив Скиба.

"Припускаю, що мої твердження мають суб’єктивний і однобічний характер, однак, навіть якщо і так, моє сприйняття ситуації породжене об'єктивними і не залежними від мене обставинами", - додав він.

Як відомо, раніше у зв’язку зі скандалом про підроблені картини музею, які були знайдені в стінах Кабінету Міністрів, був звільнений гендиректор музею Мельник.

Керівником музею тимчасово призначили галеристку Міронову.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.