Спецпроект

З Національного художнього музею звільнився ще й замдиректора

Заступник гендиректора Національного художнього музею України з економічних питань Микола Скиба звільнився зі своєї посади, через протиріччя з гендиректором музею.

Про це йдеться в його пояснювальній записці міністру культури Михайлу Кулиняку, яку він оприлюднив на власній сторінці в мережі Facebook, повідомляє УП.Життя.

"27 липня 2012 року я подав заяву про звільнення за власним бажанням з посади заступника гендиректора з економічних питань Національного художнього музею України. Таке рішення зумовлене несприятливим психологічним кліматом і низкою загрозливих тенденцій, які останнім часом набули в НХМУ незворотного характеру", - заявив він.

Скиба вказує, що "корінь проблеми було закладено ще попереднім гендиректором музею А.Мельником та поглиблено призначенням на посаду в. о. гендиректора музею Тетяни Міронової".

"За півроку перебування Міронової на згаданій посаді їй не вдалося організувати ефективну роботу колективу. Розподіл повноважень, обов’язків і доручень між заступниками директора і керівниками структурних підрозділів музею відбувається вкрай непропорційно, і, судячи з багатьох ознак, за принципом особистої лояльності, а не фахових якостей та посадових обов’язків", - заявив музейник.

"Внаслідок цього одні вимушені нести навантаження, яке значно перевищує обсяг посадових обов’язків, інші виконують суто "презентаційні" функції. Згадане унеможливлює вчасне і якісне виконання завдань, які постають перед музеєм", - вважає він.

"Від обговорення та ухвалення управлінських рішень фактично усунуто таких висококваліфікованих і шанованих колективом співробітників як головного зберігача фондів Ю.Литвинець і заступника гендиректора з науково-просвітницької роботи М.Скирду. В окремих випадках трапляється, що їм перешкоджають виконувати їхні прямі службові обов’язки", - зазначив Скиба.

"Припускаю, що мої твердження мають суб’єктивний і однобічний характер, однак, навіть якщо і так, моє сприйняття ситуації породжене об'єктивними і не залежними від мене обставинами", - додав він.

Як відомо, раніше у зв’язку зі скандалом про підроблені картини музею, які були знайдені в стінах Кабінету Міністрів, був звільнений гендиректор музею Мельник.

Керівником музею тимчасово призначили галеристку Міронову.

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.