Комісія Київради не хоче Музею Марчука на Трьохсвятительській

Комісія Київради з питань культури та туризму не підтримала проект рішення Київради про будівництво в одній споруді музею художника Івана Марчука і приватних апартаментів.

Про це повідомила прес-служба голови зазначеної комісії Олександра Бригинця.

Йдеться про проект рішення Київради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "САС" на вул. Трьохсвятительській, 4-д в Шевченківському районі Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального культурного центру "Музей художника І.Марчука", апартаментів і ТП".

"Я не проти будівництва музею Марчука i я не проти, щоб його побудували саме там, - зазначив Бригинець. - Але за умови, що це буде музей, який будуватиме держава, тому що той варіант, який є сьогодні - побудувати замість туалету апартаменти з вбудованим музеєм - це халтура. Це те ж саме, як колись хотіли побудувати торгово-офісний центр з вбудованим музеєм історії Києва на Інститутській".

Депутат зазначав, що клопотання товариства "САС" відповідно до закону не може бути задоволене, оскільки пам′ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Володимирська гірка" є особливо цінною землею, виділяти яку можна тільки з дозволу Верховної Ради України.

Крім цього, Володимирська гірка входить до буферної зони Софії Київської, тому будь-яке будівництво на ній можна починати тільки після надання на це згоди ЮНЕСКО.

Гімн для приреченої молоді: британські поети Першої світової

11-го листопада 1985-го року, у річницю завершення Першої світової війни, у Вестмінстерському абатстві була закладена пам’ятна плита з іменами 16 поетів. Всі вони воювали за Англію під час Першої світової, шестеро з них загинули на війні. Зараз ці поети входять до канону англійської літератури, їхні вірші вивчають у школі та декламують на урочистих заходах під час вшанування загиблих воїнів, а науковці пишуть про них монографії.

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину