Комісія Київради не хоче Музею Марчука на Трьохсвятительській

Комісія Київради з питань культури та туризму не підтримала проект рішення Київради про будівництво в одній споруді музею художника Івана Марчука і приватних апартаментів.

Про це повідомила прес-служба голови зазначеної комісії Олександра Бригинця.

Йдеться про проект рішення Київради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "САС" на вул. Трьохсвятительській, 4-д в Шевченківському районі Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального культурного центру "Музей художника І.Марчука", апартаментів і ТП".

"Я не проти будівництва музею Марчука i я не проти, щоб його побудували саме там, - зазначив Бригинець. - Але за умови, що це буде музей, який будуватиме держава, тому що той варіант, який є сьогодні - побудувати замість туалету апартаменти з вбудованим музеєм - це халтура. Це те ж саме, як колись хотіли побудувати торгово-офісний центр з вбудованим музеєм історії Києва на Інститутській".

Депутат зазначав, що клопотання товариства "САС" відповідно до закону не може бути задоволене, оскільки пам′ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Володимирська гірка" є особливо цінною землею, виділяти яку можна тільки з дозволу Верховної Ради України.

Крім цього, Володимирська гірка входить до буферної зони Софії Київської, тому будь-яке будівництво на ній можна починати тільки після надання на це згоди ЮНЕСКО.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".