У ХАРКОВІ ДЕМОНТУЮТЬ ПАМ'ЯТНИК НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Фото

У Харкові на площі Рози Люксембург за допомогою спецтехніки демонтують пам'ятник Незалежності - за словами головного архітектора міста, він "неграмотний, невдалий і недолугий".

Про це повідомляє "Газета.ua".

Пам'ятник у вигляді 16-метрової колони, на вершині якої сидить орел, а біля підніжжя стоїть дівчинка, був встановлений на честь 10-річчя незалежності України у 2001 році. Її ліпили з ровесниці незалежної України.

Скульптуру дівчинки спочатку відокремили від постаменту. Потім автокран і автовишка почали демонтувати фігуру орла з вершини.

Пояснити дії влади до журналістів вийшов головний архітектор Харкова Сергій Чечельницький. Він заявив, що пам'ятник демонтують, тому що він не вписується в новий план транспортної розв'язки площі.

 Пам'ятник Незалежності на площі Люксембург

"Подивіться на цей пам'ятник — навколо одні машини, жодної людини, - розповів він. - Це не тільки сьогодні, а протягом 10 років. Лише раз на рік, на День Незалежності чиновники приходять класти вінки. А все тому, що пішоходам сюди важко дістатися. Пам'ятник стоїть на острові. Для того, щоб до нього дійти, треба подолати серйозну транспортну магістраль. Погляньте — жодної лавки. Ця площа не працює. В проекті перепланування транспортної системи міста ця площа вже не буде такою острівною. Її реконструкцію ми почали з демонтажу пам'ятника. В нове планування площі він не вписується".

Також архітектор розкритикував художні якості скульптури, назвавши монумент Незалежності невдалим і недолугим.

 

"Це один із найневдаліших наших пам'ятників. Неграмотний, - зауважив скульптор. - Колона надто тонка, вона не тримає конструкцію. Птах. Я розумію, що планувався сокіл. Але коли я підходжу до площі, у мене повна ілюзія, що це повалений німецький орел. Наш сокіл символізує самостійну Україну, а вийшов агресивним. Щойно демонтували дівчинку. Вона на рівні роботи студентів другого курсу скульптурного відділення. Не можна ставити скульптуру в маштабі один до одного. Ця дівчинка виглядала недолуго. Це була просто помилка. Минає час — хороші памятники лишаються, а негарні — ні".

За словами архітектора, надалі на площі Рози Люксембург ніяких пам'ятників не встановлюватимуть.

 

Як відомо, у 2011 році міський голова Харкова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити у місті пам'ятники Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.