У ХАРКОВІ ДЕМОНТУЮТЬ ПАМ'ЯТНИК НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Фото

У Харкові на площі Рози Люксембург за допомогою спецтехніки демонтують пам'ятник Незалежності - за словами головного архітектора міста, він "неграмотний, невдалий і недолугий".

Про це повідомляє "Газета.ua".

Пам'ятник у вигляді 16-метрової колони, на вершині якої сидить орел, а біля підніжжя стоїть дівчинка, був встановлений на честь 10-річчя незалежності України у 2001 році. Її ліпили з ровесниці незалежної України.

Скульптуру дівчинки спочатку відокремили від постаменту. Потім автокран і автовишка почали демонтувати фігуру орла з вершини.

Пояснити дії влади до журналістів вийшов головний архітектор Харкова Сергій Чечельницький. Він заявив, що пам'ятник демонтують, тому що він не вписується в новий план транспортної розв'язки площі.

 Пам'ятник Незалежності на площі Люксембург

"Подивіться на цей пам'ятник — навколо одні машини, жодної людини, - розповів він. - Це не тільки сьогодні, а протягом 10 років. Лише раз на рік, на День Незалежності чиновники приходять класти вінки. А все тому, що пішоходам сюди важко дістатися. Пам'ятник стоїть на острові. Для того, щоб до нього дійти, треба подолати серйозну транспортну магістраль. Погляньте — жодної лавки. Ця площа не працює. В проекті перепланування транспортної системи міста ця площа вже не буде такою острівною. Її реконструкцію ми почали з демонтажу пам'ятника. В нове планування площі він не вписується".

Також архітектор розкритикував художні якості скульптури, назвавши монумент Незалежності невдалим і недолугим.

 

"Це один із найневдаліших наших пам'ятників. Неграмотний, - зауважив скульптор. - Колона надто тонка, вона не тримає конструкцію. Птах. Я розумію, що планувався сокіл. Але коли я підходжу до площі, у мене повна ілюзія, що це повалений німецький орел. Наш сокіл символізує самостійну Україну, а вийшов агресивним. Щойно демонтували дівчинку. Вона на рівні роботи студентів другого курсу скульптурного відділення. Не можна ставити скульптуру в маштабі один до одного. Ця дівчинка виглядала недолуго. Це була просто помилка. Минає час — хороші памятники лишаються, а негарні — ні".

За словами архітектора, надалі на площі Рози Люксембург ніяких пам'ятників не встановлюватимуть.

 

Як відомо, у 2011 році міський голова Харкова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити у місті пам'ятники Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.