Андріївську і Кирилівську церкви не взяли до Світової спадщини ЮНЕСКО

На сесії комітету Світової спадщини ЮНЕСКО в Санкт-Петербурзі було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, який звернувся до генерального директора ЮНЕСКО Ірини Бокової з проханням розглянути відповідні питання на черговій сесії Комітету Світової спадщини.

За словами Бригинця, відмова у наданні статусу пов’язана з халатним ставленням київської влади до інших об’єктів культурної спадщини в Києві – до Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

"Серед пропозицій ЮНЕСКО, які повністю будуть обнародувані на офіційному сайті через два тижні, прозвучала пропозиція демонтувати кілька новобудов на схилах Дніпра, - зазначив депутат. - Я не бачив остаточної резолюції, але сподіваюсь, що серед зазначених об’єктів, які треба знести, буде і президентський універсам-ветродром на Парковій дорозі".

За словами депутата, комітет однозначно дав зрозуміти, якщо Україна ігноруватиме вимоги світових експертів, то "ми так і залишимося країною з найменшою кількістю" об’єктів культурного значення у Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Нагадаємо, в перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна в цьому переліку представлена шістьма матеріальними об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.