На Львівщині відкрили пам'ятник князю Святославу - брату Бориса і Гліба. ФОТО

В урочищі Святослав біля міста Сколе на Львівщині відбулося урочисте відкриття поховального пам’ятного знаку на могилі князя Святослава, сина Володимира Великого.

Про це повідомляє ЗІК із посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Історики розповідають, що після смерті батька у 1015 році, древлянський князь Святослав був змушений тікати від рідного брата Святополка "в гори Угорські" (Карпати).

За переказами, князя Святослава наздогнали на березі р. Опір поблизу нинішнього міста Сколе (Святополк нібито наказав дружині "Сколіть їх усіх"). Тут він і загинув від рук свого брата.

Розкопки 1964 року кургана, де знаходиться пам'ятник, засвідчили, що там знаходиться поховання видатного дружинника початку XI сторіччя.

Церемонія відкриття. Всі фото: ЗІК

Один із авторів пам’ятного знаку художник Євген Безніско розповів, що будівництво пам’ятника розпочалося ще у 2008 році.

За задумом авторів, на постаменті, що виготовлений у вигляді насипної зрізаної піраміди, розташований саркофаг з бронзовою фігурою загиблого князя Святослава. А над саркофагом височіє 18 метровий хрест виготовлений з кам’яних вапнякових блоків.

 

"Легенда про братовбивство є досить показовою та занадто разючою для українського народу, - зазначив під час відкриття голова Львівської ОДА Михайло Костюк. - Тож, перебуваючи в цьому урочищі, де полягли наші предки, мусимо добре усвідомити ризики та небезпеки, які стоять перед нами, повинні взяти добрий урок та не допускати розбрату між українцями.

Після остаточного завершення пам’ятник поповнив перелік цікавих місць національного природнього парку "Сколівські Безкиди". Піша прогулянка від траси Київ-Чоп до монументу триватиме близько 20 хв. Його також добре видно з вікон потягів, що прямують через Карпати.

 

Молодші сини князя Володимира Великого Святослав, Борис і Гліб були вбиті (літописи стверджують, що їхнім братом Святополком) під час чотирирічної війни за батькову спадщину. На відміну від Бориса і Гліба, Святослава не було канонізовано.

В результаті політичного конфлікту між Святополком і Ярославом Володимировичами перемогу отримав останній, який став відомий в історії як Ярослав Мудрий.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.