Краєзнавець виграв суд у губернатора Сумщини

Екс-керівник редакційно-видавничої групи Сумської ОДА, краєзнавець Олег Корнієнко виграв суд у своїх колишніх роботодавців, які звільнили його "за інше бачення історії".

Тепер його зобов'язані відновити на роботі, повідомляє "Панорама".

Також Зарічний районний суд зобов'язав ОДА поновити Корнієнка на посаді виплатити 4,1 тис. грн. зарплати за вимушений прогул.

Суддя Ірина Климашевська визнала неспроможними доводи представників ОДА про те, що звільнення Корнієнка було пов'язано з реорганізацією групи.

Сам історик і голова Сумської обласної організації Спілки краєзнавців України стверджував, що він був звільнений за політичними мотивами, оскільки його бачення історії не збігалося з таким у його безпосереднього начальства. Реорганізація ж групи була проведена виключно для того, щоб виправдати його звільнення.

Представники адміністрації не змогли повідомити, чи будуть вони подавати апеляцію на це рішення.

Як відомо, у грудні 2010 року з подачі голови Сумської ОДА Юрія Чмиря було звільнено директора держархіву Сумщини Геннадія Іванущенка - дослідника Голодомору і визвольних рухів.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.