Спецпроект

У Керченському заповіднику - скандал зі звільненням директора

У Керчі зі скандалом звільнили керівника музею в Аджимушкай, який обіймав посаду заступника директора Керченського історико-культурного заповідника з наукової роботи.

Про це повідомляє ТРК "Бриз".

У заповіднику Володимир Симонов працював з 1988, а в музеї Аджимушкая з 1989 року. Офіційно його звільнили за статтею за одноразове грубе порушення посадових обов'язків.

Колишній директор музею розповів, що офіційною причиною звільнення за такою статтею послужило використання при роботах в музеї дитячої праці.

Володимир Симонов упевнений, що це надумана причина. Він заявляє, що має намір домагатися справедливості в суді і довести, що звинувачення на його адресу були необгрунтованими. Справжньою причиною звільнення називає особисту неприязнь директора заповідника Тетяни Умрихіної до нього і співробітників відділу військової історії.

Екс-директор музею стверджує, що робота підлітка в експедиції не була порушенням. Він каже, що батьки дали на це письмовий дозвіл.

Сама Тетяна Умрихіна прокоментувала звільнення так:

"Питання стосується малолітньої дитини, яка була використана на роботах у військово-польовій експедиції. Але це експедиція керченського заповідника і тому я персонально, як керівник, несу відповідальність за все те, що відбувається в експедиції. За людей, за безпеку, за ті знахідки, які знайдені. Хоча, безумовно, за це персональну відповідальність несе і начальник експедиції Симонов. 

Дитині тільки в липні виповнилося 14 років, а Закон України говорить про те, що дитяча праця може бути використана тільки з 15 років за особливими умовами. Повністю виключається праця важка, під землею і небезпечна праця. А робота в експедиції передбачає пошук: розчищення завалів у каменоломнях, роботу з предметами, які можуть бути вибухонебезпечними".

Керченський історико-культурний заповідник - це майже 65 га охоронних територій. Екскурсійними об'єктами на сьогодні є: історико-археологічний музей; картинна галерея; музей історії оборони Аджимушкайських каменеломень; музей історії Ельтинегського десанта; царський курган ІV ст. до н.е.; Мелек-Чесменський курган; фортеця Керч.

Теми

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".