АРХІВ ОУН(б) ВИКЛАЛИ В ІНТЕРНЕТ

З'явився ще один історичний інтернет-ресурс - сайт Архіву ОУН в Українській інформаційній службі (УІС) в Лондоні. Сайт зроблено сімома європейськими мовами, відвідувачі можуть ознайомитись з документами УПА, ОУН, здійснити віртуальну мандрівку лондонським музеєм Бандери тощо.

Про це "Історичній Правді" повідомили представники УІС.

Новий ресурс презентували голова проводу ОУН (бандерівців) Стефан Романів, головний редактор газети "Шлях Перемоги" Віктор Рог і член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко.

Архів ОУН доступний за адресою ounuis.info.

За словами Геннадія Іванущенка, котрий майже рік опрацьовував архів ОУН, що нині перебуває в УІС в Лондоні, минуле століття було для української нації найдраматичнішим часом її боротьби за державну незалежність.

"Сотні тисяч людей, хто зброєю, а хто словом, хто в бою, хто в концтаборах, а хто у вимушеній еміграції, боролися за вільну Україну, - зазначив історик. - Саме завдяки їм 24 серпня 1991 року була проголошена Українська держава".

Свідчення про ті події і людей, які боролися за Україну, про діяльність ОУН, мають бути збережені для наших нащадків і доступними для дослідників.

Власне, це і є основне завдання новоствореного сайту, текстові матеріали якого можна читати сімома мовами (українською, англійською, німецькою, польською, російською, французькою та іспанською).

Відвідувачі сайту можуть ознайомитись з документами ОУН, Антибільшовицького блоку народів, УПА, книжковими виданнями, періодичною пресою. Є тут і відео-, аудіо- та фотогалереї. Сайт також дає можливість віртуальної мандрівки музеєм Степана Бандери в Лондоні.

За словами Стефана Романіва, важко переоцінити значення такого ресурсу, адже актуальність розвінчування міфів щодо ОУН сьогодні незаперечна.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.