Спецпроект

Наступником Лісничої в Лаврі буде директор Хотинської фортеці

В Києво-Печерському заповіднику з'явиться новий керівник - доктор історичних наук, директор Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" Любомир Михайлина.

Про це повідомив міністр культури України Михайло Кулиняк.

"Я сьогодні представив кандидатуру нового генерального директора Києво-Печерського заповідника, - сказав міністр. - Про цю кандидатуру я поговорив і з фахівцями, й з музейними працівниками. Вона була нормально сприйнята й на наглядовій раді заповідника, більшість якого його знають. Це Любомир Павлович Михайлина - нинішній директор Державного заповідника "Хотинська фортеця".

За його словами, кандидатуру Михайлини добре сприйняла як музейна, так і церковна спільнота.

"Я побачив, що є сприйняття. Ми поговорили з представниками монастиря. Я не побачив ніяких заперечень від заступників, від наглядової ради. Він досвідчений управлінець, музейний працівник. Тому я дуже сподіваюся, що найближчим часом ми забудемо, як страшний сон, все ці перипетії, які відбувалися останнім часом в Києво-Печерській лаврі ", - додав міністр.

Дивіться також: "Мечем і сапкою: битва націй у Хотинській фортеці. ФОТО"

У той же час, за словами Кулиняка, наказу про призначення ще немає - в п'ятницю кандидатура тільки обговорювалася й узгоджувалась. "Мені було важливо, як сприйме наглядова рада, бо з наглядовою радою майбутньому керівникові працювати. На сьогоднішній день я бачу і його підтримку, й позиції міністерства - для мене це дуже важливо", - підсумував він.

Як відомо, 9 серпня Мінкульт звільнив гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Цьому передував конфлікт керівництва заповідника та колективу, під час якого директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.