Спецпроект

ЗВІЛЬНЕНО ГЕНДИРЕКТОРА ЛАВРИ

Міністерство культури звільнило з посади гендиректора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вікторію Лісничу.

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу Міністерства культури.

"Наказом Міністерства культури від 9 серпня 2012 року №656/0/17-12 Ліснича Вікторія Миколаївна звільнена з посади генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника", - сказано в документі.

"Матеріали перевірки будуть передані до правоохоронних органів", - додається у документі.

У повідомленні нагадується, що 31 липня Кулиняк провів зустріч з Лісничою та співробітниками Заповідника. На ній Лісничій було винесено догану та їй була поставлена вимога усунути недоліки.

На виконання вказаних рекомендацій така перевірка була проведена 9 серпня співробітниками відділу кадрової роботи та державної служби Мінкультури спільно з працівниками відділу внутрішнього аудиту.

"В ході перевірки з`ясувалося, що замість виправлення недоліків у роботі, Вікторія Ліснича припустилася ще більш грубих порушень чинного трудового законодавства та умов контракту між нею та Міністерством", - зазначається в документі.

"Так, 31 липня Ліснича видала накази про звільнення чотирьох працівників Заповідника. Підставою для звільнення в наказах вказано протокол наради з Міністром. Проте у відділі кадрів та у відділі діловодства Заповідника протокол наради відсутній", - сказано в повідомленні.

"Перевіркою виявлений факт підробки заяв про звільнення за згодою сторін двох працівників,  датованих 3 серпня 2012 року", - також сказано в повідомленні.

Також зазначається, що "накази щодо нарахування та виплати доплат до зарплати та премій окремим працівникам видавалися без обґрунтування підстав для вказаних виплат".

"Гендиректору, без погодження з Міністерством, в порушення умов контракту та з порушенням законодавства по оплаті праці виплачувалася премія у розмірі середньомісячної заробітної плати", - додається в документі.

У повідомленні також зазначається, що в день перевірки Ліснича без повідомлення була відсутня на робочому місці, чим порушила контракт з міністерством.

Водночас, 10 серпня виконуючою обов`язки генерального директора заповідника призначили Наталію Клименко.

Згідно з повідомленням прес-служби Мінкульту, Клименко – музейник із 35-річним стажем. У 1977 році вона працювала старшим науковим співробітником Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського.

З серпня 1977-го по 2012 рік іі трудова діяльність пов`язана з Державним музеєм Тараса Шевченка, в якому вона починала як науковий співробітник, а з грудня 2005-го по січень 2012-го очолювала музей на посаді гендиректора.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.