Спецпроект

ЗВІЛЬНЕНО ГЕНДИРЕКТОРА ЛАВРИ

Міністерство культури звільнило з посади гендиректора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вікторію Лісничу.

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу Міністерства культури.

"Наказом Міністерства культури від 9 серпня 2012 року №656/0/17-12 Ліснича Вікторія Миколаївна звільнена з посади генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника", - сказано в документі.

"Матеріали перевірки будуть передані до правоохоронних органів", - додається у документі.

У повідомленні нагадується, що 31 липня Кулиняк провів зустріч з Лісничою та співробітниками Заповідника. На ній Лісничій було винесено догану та їй була поставлена вимога усунути недоліки.

На виконання вказаних рекомендацій така перевірка була проведена 9 серпня співробітниками відділу кадрової роботи та державної служби Мінкультури спільно з працівниками відділу внутрішнього аудиту.

"В ході перевірки з`ясувалося, що замість виправлення недоліків у роботі, Вікторія Ліснича припустилася ще більш грубих порушень чинного трудового законодавства та умов контракту між нею та Міністерством", - зазначається в документі.

"Так, 31 липня Ліснича видала накази про звільнення чотирьох працівників Заповідника. Підставою для звільнення в наказах вказано протокол наради з Міністром. Проте у відділі кадрів та у відділі діловодства Заповідника протокол наради відсутній", - сказано в повідомленні.

"Перевіркою виявлений факт підробки заяв про звільнення за згодою сторін двох працівників,  датованих 3 серпня 2012 року", - також сказано в повідомленні.

Також зазначається, що "накази щодо нарахування та виплати доплат до зарплати та премій окремим працівникам видавалися без обґрунтування підстав для вказаних виплат".

"Гендиректору, без погодження з Міністерством, в порушення умов контракту та з порушенням законодавства по оплаті праці виплачувалася премія у розмірі середньомісячної заробітної плати", - додається в документі.

У повідомленні також зазначається, що в день перевірки Ліснича без повідомлення була відсутня на робочому місці, чим порушила контракт з міністерством.

Водночас, 10 серпня виконуючою обов`язки генерального директора заповідника призначили Наталію Клименко.

Згідно з повідомленням прес-служби Мінкульту, Клименко – музейник із 35-річним стажем. У 1977 році вона працювала старшим науковим співробітником Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського.

З серпня 1977-го по 2012 рік іі трудова діяльність пов`язана з Державним музеєм Тараса Шевченка, в якому вона починала як науковий співробітник, а з грудня 2005-го по січень 2012-го очолювала музей на посаді гендиректора.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.