Вікіпедія отримала право на передрук матеріалів Інституту історії НАНУ

Громадська організація "Вікімедіа Україна" отримала дозвіл Інституту історії України НАН України на поширення матеріалів, розміщених на сайті інституту на умовах вільної ліцензії, яка використовується у Вікіпедії.

Про це повідомляє прес-служба "Вікімедіа України".

Уже сьогодні для вільного використання у статтях Вікіпедії доступні 7783 повних текстів статей Енциклопедії історії України (ЕІУ) при загальному обсязі ЕІУ 13 123 статей. Незабаром для вільного доступу будуть доступні всі матеріали сайту Інституту історії.

"З часом усі корисні знання людства повинні стати вільними. Сьогодні ми зробили важливий крок для поширення наукових історичних знань в українському суспільстві, - зазначив голова правління "Вікімедіа Україна" Євген Букет. - Інститут історії України став першою установою Національної академії наук, яка надала енциклопедичну інформацію для вільного використання у Вікіпедії.

Тепер є всі шанси, що статті української Вікіпедії стануть більш академічними, без вигадок на кшталт "Че Гевара писав про УПА".

Як відомо, у травні цього року між "Вікімедіа Україна" і Харківським національним університетом імені Каразіна було підписано угоду про співпрацю - тепер студенти й аспіранти університету будуть писати статті до україномовної Вікіпедії замість рефератів.

У лютому цього року повідомлялося про плани укласти таку ж угоду з Київським національним університетом ім. Шевченка.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить понад 399 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".