Вікіпедія отримала право на передрук матеріалів Інституту історії НАНУ

Громадська організація "Вікімедіа Україна" отримала дозвіл Інституту історії України НАН України на поширення матеріалів, розміщених на сайті інституту на умовах вільної ліцензії, яка використовується у Вікіпедії.

Про це повідомляє прес-служба "Вікімедіа України".

Уже сьогодні для вільного використання у статтях Вікіпедії доступні 7783 повних текстів статей Енциклопедії історії України (ЕІУ) при загальному обсязі ЕІУ 13 123 статей. Незабаром для вільного доступу будуть доступні всі матеріали сайту Інституту історії.

"З часом усі корисні знання людства повинні стати вільними. Сьогодні ми зробили важливий крок для поширення наукових історичних знань в українському суспільстві, - зазначив голова правління "Вікімедіа Україна" Євген Букет. - Інститут історії України став першою установою Національної академії наук, яка надала енциклопедичну інформацію для вільного використання у Вікіпедії.

Тепер є всі шанси, що статті української Вікіпедії стануть більш академічними, без вигадок на кшталт "Че Гевара писав про УПА".

Як відомо, у травні цього року між "Вікімедіа Україна" і Харківським національним університетом імені Каразіна було підписано угоду про співпрацю - тепер студенти й аспіранти університету будуть писати статті до україномовної Вікіпедії замість рефератів.

У лютому цього року повідомлялося про плани укласти таку ж угоду з Київським національним університетом ім. Шевченка.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить понад 399 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.