Спецпроект

Янукович і Коморовський відкрили меморіал у Биківні

Президенти України та Польщі Віктор Янукович та Броніслав Коморовський відкрили Міжнародний меморіал жертв тоталітаризму на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Про це повідомляє "УТ".

Президенти поклали квіти до української, польської частин та загального Меморіалу. Пролунав символічний дзвін пам’яті.

Президенти виголосили промови. Коморовський подякував українській стороні, а також польським дослідникам за зроблену роботу в облаштуванні на території заповідника польського воєнного цвинтаря, де захоронено останки близько 2 тисяч поляків, вбитих НКВД.

Як відзначає видання , Коморовський говорив більш емоційно, у той час як Янукович говорив сухо, іноді плутаючись у словах. Приміром, у своїй промові він сказав "ворогов народів" замість "ворога народу".

Янукович говорив про Биківню і заплутався у слові "тоталітаризм"

Одразу після офіційної частини Янукович залишив Меморіал, а президент Польщі залишився на мобелень.

На відкриття меморіалу приїхали українські чиновники, зокрема, радник президента Ганна Герман, голова КМДА Олександр Попов. Польська делегація приїхала у складі близько 500 осіб. Також на церемонії були присутні посли ЄС та США.

Охоронців заходу були приблизно стільки ж, скільки й учасників церемонії.

Нагадаємо, у Биківнянському лісі під Києвом розташовані найбільші в Україні місця поховань жертв масових політичних репресій.

Там був об’єкт спеціального призначення НКВД, де у кінці 1930-х - у 1940-х роках відбувалися масові захоронення закатованих та розстріляних у позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконували в Києві.

За даними науковців, у 1937-1941 роках там були таємно поховані понад 100 тисяч репресованих комуністичною владою.

Биківнянський меморіальний комплекс відкрили 30 квітня 1994 року. Міжнародний меморіал створено за проектом Лариси Скорик.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті просив польську сторону утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації.

У листопаді 2011 року обидва президенти заклали в Биківні "капсулу пам'яті" до польської частини меморіалу.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.