Азаров на виставці про 1812 рік запросив Росію святкувати ювілей Шевченка

Прем'єр-міністр Микола Азаров відкрив у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику виставку "Україна у війні 1812 року", присвячену 200-річчю війни 1812 року.

Про це повідомляє ForUm.

"Ми всі стежили за тим, як Росія відзначала річницю Бородинської битви, - заявив чиновник. - Просимо передати російським друзям, колегам, що ця дата в Україні також відзначилася поряд з іншими знаковими подіями.

Він також повідомив, що керівник Росархіву передав в Україну копію архівних документів, які висвітлюють петербурзький період життя і творчості Тараса Шевченка.

За словами Азарова, ці документи будуть направлені в Міністерство культури України і найближчим часом будуть виставлені окремою експозицією.

"У 2014 році ми будемо відзначати 200-річний ювілей Тараса Шевченка, - сказав прем'єр. - Ми пропонуємо нашим російським друзям відзначити його разом, оскільки доля цього генія українського народу тісно переплітається з Росією".

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном. 

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.