СПІЛЬНИЙ ПІДРУЧНИК З ІСТОРІЇ ГОТОВИЙ

Україна і Росія завершили підготовку спільного посібника з історії для вчителів, заявив міністр освіти і науки Російської Федерації Дмітрій Ліванов. Hовий підручник називається "Росія і Україна на перехрестях історії".

Про це повідомляє LB.ua.

Посібник був створений спільним колективом авторів і презентовний на днях освіти і науки РФ в Україні.

Книга складається з чотирьох розділів-модулів: "Культура Давньої Русі", "Російське дворянство і українська шляхта в повсякденні й соціально-політичному житті XV-XVII ст", "Повсякдення радянської людини у другій половині ХХ століття", "Значення Києво-Могилянської Академії у розвитку української та російської освіти".

"Найбільш прискіпливий і недоброзичливий критик, прочитавши ці модулі, не зможе знайти в них жодної сторінки тексту, яка б не вирощувала українця патріотом України, а росіянина - патріотом Росії", - прокоментував новий підручник міністр освіти і науки України Дмитро Табачник.

Голова російського колективу авторів Алєксандр Чубар'ян (ліворуч) подарував екземпляр посібника міністру Ліванову. Фото: strf.ru

Посібник призначений для вчителів і не є обов'язковим для прочитання школярами.

Це перша частина з планованої серії посібників. Нагадаємо, що голова українського колективу авторів цього підручника, директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти України Олександр Удод заявив, що робота буде безперервною: "Ми будемо рухатися далі, доки не створимо універсальний учительський посібник, який повністю охоплює всі теми, всі курси історії, які викладають і в Україні, і в РФ".

Як відомо, в жовтні 2010 року міністр освіти України Дмитро Табачник заявив, що створено міждержавну робочу групу з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії.

Голова російського колективу авторів цього підручника Алєксандр Чубар'ян вважає, що від перебування у складі Російської імперії, а потім СРСР українці отримали не тільки негатив, але й навпаки.

Ряд українських істориків заявляв, що написання такого підручника є нереальним.

У вересні 2011 року голова МЗС Росії Сєргєй Лавров стверджував, що написанню підручника заважають "націоналістичні настрої".

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.