Спецпроект

Випущено підручник про геноциди

Відтепер українські студенти зможуть вивчати резонансні випадки геноцидної політики та урядового насилля завдяки спеціальному підручнику.

 

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Книга Андрія Козицького “Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ ст. (причини, особливості, наслідки)” вийшла у видавництві “Літопис” та рекомендована як посібник Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для студентів гуманітарних спеціальностей.

Автор підручника Андрій Козицький уклав його після восьми років (2002-2010) читання спеціального лекційного курсу для студентів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Усебічне вивчення минулого, разом із його непривабливими та контроверсійними сторінками, надзвичайно важливе для здобуття гуманітарної освіти, - зазначив автор. - Без базових відомостей про причини й наслідки низки трагічних подій ХХ ст. важко зрозуміти витоки багатьох суспільно-політичних проблем сучасності”.

У презентації візьмуть участь:

- автор Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка.

- видавець, директор видавництва “Літопис” Михайло Комарницький.

- модеруватиме захід історик, голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович.

Організатори: Видавництво "Літопис", Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні та книгарня "Є".

Посібник розповідає про масове винищення вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932–1933 рр. в Україні, Голокост європейських євреїв, організоване нацистським режимом Третього райху переслідування циган, примусові переселення малих народів СРСР у роки Другої світової війни, воєнні злочини періоду Другої світової війни та перших повоєнних років, соціальні експерименти та геноцид в Камбоджі 1975–1978 рр., політику “етнічних чищень” в період етнополітичних конфліктів на Балканах 1992–1999 рр., геноцид 1994 р. в Руанді.

Окремо у книзі розглянуто ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнано геноцидом, хоча й містять виразні риси екстермінаційної політики.

Презентація відбувається в рамках вшанування 79 роковин Голодомору-геноциду, організованого Громадським комітетом із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні.

 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.