Спецпроект

Реконструкція "Українського дому" коштуватиме майже 300 мільйонів

Кабінет Міністрів затвердив проект реконструкції будівлі "Національного центру ділового та культурного співробітництва" Український дім " на вулиці Хрещатик, 2 в Києві вартістю 290 148 000 гривень.

Про це йдеться в розпорядженні Кабміну № 626 від 27 серпня, повідомляє "Газета.ua".

Згідно з документом, проект розробленo державним підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" і рекомендовано до затвердження держпідприємством "Укрдержбудекспертиза" Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Фото: delo.ua

Реконструкція передбачає будівництво трьох пускових комплексів: вартістю 52 мільйони 700 тисяч 806 гривень, 192 мільйони 989 тисяч 978 гривень і 44 мільйони 456 тисяч 753 гривень.

Планується також побудувати підземний паркінг на 76 місць.

Передбачається, що реконструкція "Українського дому" триватиме 18 місяців.

Як відомо, на четвертому і п'ятому поверхах "Українського дому" лежать законсервовані фонди Музею історії Києва - близько 130 тисяч одиниць зберігання.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".