Спецпроект

НОВИМ КЕРІВНИКОМ ЛАВРИ СТАВ ДИРЕКТОР ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

Новим керівником Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника став Любомир Михайлина.

Його кандидатура на посаду генерального директора  була погоджена наглядовою радою Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Музейною радою при Міністерстві культури України, повідомляє УП.Життя із посиланням на Мінкульт.

До цього Любомир Михайлина протягом майже двох років займав посаду директора Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця". У Лаврі він планує підсилити науковий напрямок, але перші кроки – інші.

"Оскільки останнім часом звідси ідуть не дуже позитивні меседжі, думаю, що за короткий час треба налагодити так роботу, щоб вона увійшла в нормальне звичне русло толерантних відносин в середині колективу", -  розповів Любомир Михайлина в інтерв’ю журналістам ICTV.

Любомир Михайлина змінив на цій посаді Наталю Клименко, якою міністр культури аврально замінив свою ж ставленицю Вікторію Лісничу.

Саме за керування Лісничної тут вибухнув нечуваний скандал, коли спочатку у Лаврі на роботі опинилися колишня модель Влада Прокаєва, яка потім звинуватила саму Лісничу в отриманні 50-ти тисяч доларів хабара за посаду. Міністр культури визнає – це був кадровий промах.

"Сказати, що це була помилка, я б назвав це іншим, я насправді своїм рішенням приніс неспокій і якісь такі дрібні чвари, на які це святе місце абсолютно не заслуговує", - сказав Кулиняк.

Любомир Михайлина

Тим часом чвари супроводжували зміни усіх директорів ключових музеїв країни. Цього року міністр замінив керівників Софії Київської, музею "Биківнянські могили", Національного художнього, Тараса Шевченка, архітектури і побуту "Пирогове". Колишні керівники майже скрізь подалися до судів.

"Основний урок я зрозумів, - зазначив Кулиняк. - Всі кадрові питання, я вже стою на цьому шляху вже довгий час, ми будемо вирішувати разом з громадськістю", - каже міністр культури України Михайло Кулиняк.

Саме за таким принципом Михайло Кулиняк і призначив Любомира Михайлину. Його кандидатуру спочатку схвалила наглядова рада самої Лаври, включно із священнослужителями, а потім – рада музейна.

Про наміри призначити Михайлину Кулиняк заявляв ще минулого тижня.

Як відомо, 9 серпня Мінкульт звільнив гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Цьому передував конфлікт керівництва заповідника та колективу, під час якого директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.