Спецпроект

НОВИМ КЕРІВНИКОМ ЛАВРИ СТАВ ДИРЕКТОР ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

Новим керівником Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника став Любомир Михайлина.

Його кандидатура на посаду генерального директора  була погоджена наглядовою радою Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Музейною радою при Міністерстві культури України, повідомляє УП.Життя із посиланням на Мінкульт.

До цього Любомир Михайлина протягом майже двох років займав посаду директора Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця". У Лаврі він планує підсилити науковий напрямок, але перші кроки – інші.

"Оскільки останнім часом звідси ідуть не дуже позитивні меседжі, думаю, що за короткий час треба налагодити так роботу, щоб вона увійшла в нормальне звичне русло толерантних відносин в середині колективу", -  розповів Любомир Михайлина в інтерв’ю журналістам ICTV.

Любомир Михайлина змінив на цій посаді Наталю Клименко, якою міністр культури аврально замінив свою ж ставленицю Вікторію Лісничу.

Саме за керування Лісничної тут вибухнув нечуваний скандал, коли спочатку у Лаврі на роботі опинилися колишня модель Влада Прокаєва, яка потім звинуватила саму Лісничу в отриманні 50-ти тисяч доларів хабара за посаду. Міністр культури визнає – це був кадровий промах.

"Сказати, що це була помилка, я б назвав це іншим, я насправді своїм рішенням приніс неспокій і якісь такі дрібні чвари, на які це святе місце абсолютно не заслуговує", - сказав Кулиняк.

Любомир Михайлина

Тим часом чвари супроводжували зміни усіх директорів ключових музеїв країни. Цього року міністр замінив керівників Софії Київської, музею "Биківнянські могили", Національного художнього, Тараса Шевченка, архітектури і побуту "Пирогове". Колишні керівники майже скрізь подалися до судів.

"Основний урок я зрозумів, - зазначив Кулиняк. - Всі кадрові питання, я вже стою на цьому шляху вже довгий час, ми будемо вирішувати разом з громадськістю", - каже міністр культури України Михайло Кулиняк.

Саме за таким принципом Михайло Кулиняк і призначив Любомира Михайлину. Його кандидатуру спочатку схвалила наглядова рада самої Лаври, включно із священнослужителями, а потім – рада музейна.

Про наміри призначити Михайлину Кулиняк заявляв ще минулого тижня.

Як відомо, 9 серпня Мінкульт звільнив гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Цьому передував конфлікт керівництва заповідника та колективу, під час якого директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.