Спецпроект

НОВИМ КЕРІВНИКОМ ЛАВРИ СТАВ ДИРЕКТОР ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

Новим керівником Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника став Любомир Михайлина.

Його кандидатура на посаду генерального директора  була погоджена наглядовою радою Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Музейною радою при Міністерстві культури України, повідомляє УП.Життя із посиланням на Мінкульт.

До цього Любомир Михайлина протягом майже двох років займав посаду директора Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця". У Лаврі він планує підсилити науковий напрямок, але перші кроки – інші.

"Оскільки останнім часом звідси ідуть не дуже позитивні меседжі, думаю, що за короткий час треба налагодити так роботу, щоб вона увійшла в нормальне звичне русло толерантних відносин в середині колективу", -  розповів Любомир Михайлина в інтерв’ю журналістам ICTV.

Любомир Михайлина змінив на цій посаді Наталю Клименко, якою міністр культури аврально замінив свою ж ставленицю Вікторію Лісничу.

Саме за керування Лісничної тут вибухнув нечуваний скандал, коли спочатку у Лаврі на роботі опинилися колишня модель Влада Прокаєва, яка потім звинуватила саму Лісничу в отриманні 50-ти тисяч доларів хабара за посаду. Міністр культури визнає – це був кадровий промах.

"Сказати, що це була помилка, я б назвав це іншим, я насправді своїм рішенням приніс неспокій і якісь такі дрібні чвари, на які це святе місце абсолютно не заслуговує", - сказав Кулиняк.

Любомир Михайлина

Тим часом чвари супроводжували зміни усіх директорів ключових музеїв країни. Цього року міністр замінив керівників Софії Київської, музею "Биківнянські могили", Національного художнього, Тараса Шевченка, архітектури і побуту "Пирогове". Колишні керівники майже скрізь подалися до судів.

"Основний урок я зрозумів, - зазначив Кулиняк. - Всі кадрові питання, я вже стою на цьому шляху вже довгий час, ми будемо вирішувати разом з громадськістю", - каже міністр культури України Михайло Кулиняк.

Саме за таким принципом Михайло Кулиняк і призначив Любомира Михайлину. Його кандидатуру спочатку схвалила наглядова рада самої Лаври, включно із священнослужителями, а потім – рада музейна.

Про наміри призначити Михайлину Кулиняк заявляв ще минулого тижня.

Як відомо, 9 серпня Мінкульт звільнив гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Цьому передував конфлікт керівництва заповідника та колективу, під час якого директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.