За знищення пам'ятки вперше застосували кримінальну статтю

Кримінальна справа за умисне знищення історичної пам’ятки ХІХ століття - Садиби Мурашка - проти її руйнівників може стати прапором захисту знівечених історичних споруд.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, прокуратура Шевченківського району порушила кримінальної справи за ст. 298 Кримінального Кодексу (знищення, руйнування або пошкодження пам’яток) проти посадовців ТОВ "Пантеон-Інвест" та ТОВ "Вестіга".

Як відомо, у 2007 році КМДА продала історичну будівлю, садибу Мурашка приватній компанії "Пантеон-Інвест". Влітку 2011 року Київський апеляційний господарський суд визнав недійсним право власності компанії на садибу і її повернули місту.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище