АЗАРОВ ДО ТАТАР: "НЕ НАЗИВАЙТЕ СЕБЕ ДЕПОРТОВАНИМИ"

Прем'єр Микола Азаров у ході своєї поїздки до Сімферополя попросив кримських татар більше не називати себе депортованими.

 

Про це повідомляють "Коментарі".

Таке прохання від прем'єра прозвучало у відповідь на запитання від депутата Верховної Ради Криму з числа кримських татар Лентуна Безазієва, який запитав про збільшення в майбутньому році обсягів фінансування на програму з облаштування депортованих в Криму.

"Давайте ви себе не будете називати депортованими, - кинув Азаров у відповідь депутату і зірвав шквал овацій у залі, а потім продовжив. - Ви вже влилися в наш народ, у наше населення, стали невід'ємною його частиною".

При цьому прем'єр став запевняти в тому, що президент як ніхто інший вирішував проблеми депортованих раніше і продовжує це робити.

"Є проблеми, треба їх вирішувати? Треба вирішувати, - сказав чиновник. - Ви чудово знаєте, що президент Янукович, якраз ці проблеми вирішував і вирішуватиме. Домовилися?".

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.