В Могилянці - конференція про ранньомодерну Україну

У Могилянці почала свою роботу міжнародна наукова конференція на пошану Наталі Яковенко "Ранньомодерна Україна: культура вибору versus вибір культури".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Конференція приурочена до 70-річчя професора Могилянки, доктора історичних наук Наталі Яковенко, розпочалася з презентації нової праці одного з найчитаніших українських істориків "Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII ст.".

Усі засідання конференції будуть проводитися в історичних приміщеннях Трапезної та Поварні Братського монастиря за адресою: м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2 (Навчальна лабораторія історичних студій (Музей НаУКМА), корп. 10).

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

19 жовтня

9.30 – 11.30. – Секція 1. Культура вибору / вибір культури

Джованна Броджі Беркоф Вибір мови і вибір класичних літературних та/чи християнських мотивів у текстах 17 ст.

Ігор Скочиляс Релігійна культура Slavia Unita XVII-XVIII століть: між "руською старовиною" і "латинськими новинами"

Сергій Плохій Ігри з імперією: старосвітські поміщики та походження Історії Русів

Тереса Хинчевська-Геннель Феномен порозуміння, розуміння та нерозуміння в І Речі Посполитій. Польща–Україна: історичне дослідження

Головує Наталя Яковенко, дискутант Олексій Толочко

12.00 – 14.00 – Секція 3. Сусідство - переплетення доль - взаємозаперечення

Ігор Тесленко Чужоземці у свиті князя Василя-Костянтина Острозького

Наталя Білоус Олика ранньомодерного часу як мультикультурне місто

Катерина Диса Історії дітовбивець у волинських судах XVIII ст.

Анджей Ґіль Humań 1768, czyli wojna Rusi z Rusią. Rozważania o ukraińskiej tożsamości

Головує Петро Кулаковський, дискутант Наталя Старченко

15.00 – 16.30 – Секція 2. Європейський вимір "за кадром" і "в кадрі"

Наталія Пилип’юк Іконографія Катерини Олександрійської в порівняльному контексті: До питання европейськости української культури ранньомодерної доби

Людмила Посохова Інтелектуальні співтовариства у правосалвних колегіумах України (XVIII ст.)

Володимир Маслійчук Французька та німецька книжка у Харкові 60-80-х рр. XVIII cт. (З бібліотеки харківських "додаткових класів")

Головує Джованна Броджі Беркофф, дискутант Сергій Плохій

17.00 – 19.30 – Секція 4. Запозичення - адаптація - привласнення

Маргарита Корзо Эпизод из истории адаптации памятников Киевской Митрополии в Москве: компиляция "О таинствах" Евфимия Чудовского

Валерій Зема Никодимове Євангеліє у книжковій традиції давньої Київської митрополії

Тетяна Григор’єва Легендарне листування з турецьким султаном в контексті антитурецьких памфлетів XVII ст.

Володимир Александрович Пошуки київського пізньосередньовічного малярства

вл. Ігор (Ісіченко) Біблійні архетипи в художньому світі барокової проповіді

Головує Мирон Капраль, дискутант Лариса Довга

20 жовтня

9.30 – 11.00. Секція 5. "Старовина" vs "модернізація"

Юрій Зазуляк Усна культура і довіра до писемного документу у галицькому суспільстві XV ст.

Петро Кулаковський "Старосвітськість" і "новосвітськість" у розумінні князя Василя-Костянтина Острозького

Микон Капраль Модернізація чи трансформація? Соціальне життя українського міста на прикладі громади львівських шевців XVII–XVIII ст.

Головує Наталія Пилип’юк, дискутант Костянтин Єрусалимський

11.30 – 14.00 – Секція 6. Персональні та групові життєві стратегії

Володимир Собчук Міграційні процеси і формування родової номенклатури привілейованої верхівки Волині

Віталій Михайловський Позиція подолян на сеймах у 60-ті рр. XVI ст. Штрих до політичної культури з околиць країни

Костянтин Єрусалимський Последний день Владимира Заболоцкого: Опыт историко-культурного анализа событий в Вильне 23-24 апреля 1580 г.

Наталя Старченко "Злочин кримінальний" "кривда проста": уявлення про злочин в ранньомодерному соціумі Волині кінця XVI – початку XVII ст.

Олексій Вінниченко Шляхетська неволя: життєві стратегії річпосполитського шляхтича XVII-XVIII ст.

Головує Генрик Літвін, дискутант Юрій Зазуляк

15.00 – 17.00 – Секція 7. Річ Посполита після Речі Посполитої

Лілія Бережна Дари Мазепи. Українські гетьмани в системі дипломатичних дарунків другої половини XVII ст.

Максим Яременко Стара зброя у нових битвах: звернення до образу Андрія Первозванного наприкінці XVII – у XVIII ст.

Олексій Сокирко "Держась воєнного обряду": військові реформи в Гетьманщині часів Кирила Розумовського, 1750-1764 рр.

Юрій Волошин Шляхетська ідентичність в козацькому суспільстві Гетьманщини другої половини XVIII ст.

Головує Олексій Толочко, дискутант Анджей Ґіль.

17.30 – 19.30 – Секція 8. Уточнюючи історію

Олексій Толочко Приписки до Радзивілівського літопису

Тетяна Вілкул Початкова частина Віленського хронографа - акценти уваги віленського книжника 16 ст.

Ярослав Затилюк Українське ранньомодерне історіописання: тексти, взірці, традиція

Тетяна Люта Власність і статус Київської Академії, або нетрадиційна її історія

Головує Людмила Посохова, дискутант Наталя Яковенко

21 жовтня

10.00 – 12.30. Секція 9. Територія віри

Ярослава Стратій Інокентій Ґізель про проблему інтенціонального поєднання (кон’юнкціо) об’єкта пізнання з чуттєвою здатністю.

Лариса Довга "Спокій" як суспільна цінність (на прикладі текстів Лазаря Барановича)

Тетяна Опаріна "Украинский полемический сборник из собрания отдела редких книг ГПИБ России: состав и содержание разделов

Віра Фрис Між "вірою гречеською" та руською ідентичністю

Альфонс Брюнінг Дискуссия о "выборном начале" приходского духовенства в середине XIX века – Россия и Украина

Головує Ігор Скочиляс, дискутант Маргарита Корзо.

13.00 – 14.30 – Круглий стіл Поліморфізм, аморфність, самість – характеристики української ранньомодерної культури

Головують Наталя Яковенко, Джованна Броджі Беркофф, Лариса Довга

14.30 – 15.00 – підведення підсумків, завершення конференції

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.