В Могилянці - конференція про ранньомодерну Україну

У Могилянці почала свою роботу міжнародна наукова конференція на пошану Наталі Яковенко "Ранньомодерна Україна: культура вибору versus вибір культури".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Конференція приурочена до 70-річчя професора Могилянки, доктора історичних наук Наталі Яковенко, розпочалася з презентації нової праці одного з найчитаніших українських істориків "Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII ст.".

Усі засідання конференції будуть проводитися в історичних приміщеннях Трапезної та Поварні Братського монастиря за адресою: м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2 (Навчальна лабораторія історичних студій (Музей НаУКМА), корп. 10).

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

19 жовтня

9.30 – 11.30. – Секція 1. Культура вибору / вибір культури

Джованна Броджі Беркоф Вибір мови і вибір класичних літературних та/чи християнських мотивів у текстах 17 ст.

Ігор Скочиляс Релігійна культура Slavia Unita XVII-XVIII століть: між "руською старовиною" і "латинськими новинами"

Сергій Плохій Ігри з імперією: старосвітські поміщики та походження Історії Русів

Тереса Хинчевська-Геннель Феномен порозуміння, розуміння та нерозуміння в І Речі Посполитій. Польща–Україна: історичне дослідження

Головує Наталя Яковенко, дискутант Олексій Толочко

12.00 – 14.00 – Секція 3. Сусідство - переплетення доль - взаємозаперечення

Ігор Тесленко Чужоземці у свиті князя Василя-Костянтина Острозького

Наталя Білоус Олика ранньомодерного часу як мультикультурне місто

Катерина Диса Історії дітовбивець у волинських судах XVIII ст.

Анджей Ґіль Humań 1768, czyli wojna Rusi z Rusią. Rozważania o ukraińskiej tożsamości

Головує Петро Кулаковський, дискутант Наталя Старченко

15.00 – 16.30 – Секція 2. Європейський вимір "за кадром" і "в кадрі"

Наталія Пилип’юк Іконографія Катерини Олександрійської в порівняльному контексті: До питання европейськости української культури ранньомодерної доби

Людмила Посохова Інтелектуальні співтовариства у правосалвних колегіумах України (XVIII ст.)

Володимир Маслійчук Французька та німецька книжка у Харкові 60-80-х рр. XVIII cт. (З бібліотеки харківських "додаткових класів")

Головує Джованна Броджі Беркофф, дискутант Сергій Плохій

17.00 – 19.30 – Секція 4. Запозичення - адаптація - привласнення

Маргарита Корзо Эпизод из истории адаптации памятников Киевской Митрополии в Москве: компиляция "О таинствах" Евфимия Чудовского

Валерій Зема Никодимове Євангеліє у книжковій традиції давньої Київської митрополії

Тетяна Григор’єва Легендарне листування з турецьким султаном в контексті антитурецьких памфлетів XVII ст.

Володимир Александрович Пошуки київського пізньосередньовічного малярства

вл. Ігор (Ісіченко) Біблійні архетипи в художньому світі барокової проповіді

Головує Мирон Капраль, дискутант Лариса Довга

20 жовтня

9.30 – 11.00. Секція 5. "Старовина" vs "модернізація"

Юрій Зазуляк Усна культура і довіра до писемного документу у галицькому суспільстві XV ст.

Петро Кулаковський "Старосвітськість" і "новосвітськість" у розумінні князя Василя-Костянтина Острозького

Микон Капраль Модернізація чи трансформація? Соціальне життя українського міста на прикладі громади львівських шевців XVII–XVIII ст.

Головує Наталія Пилип’юк, дискутант Костянтин Єрусалимський

11.30 – 14.00 – Секція 6. Персональні та групові життєві стратегії

Володимир Собчук Міграційні процеси і формування родової номенклатури привілейованої верхівки Волині

Віталій Михайловський Позиція подолян на сеймах у 60-ті рр. XVI ст. Штрих до політичної культури з околиць країни

Костянтин Єрусалимський Последний день Владимира Заболоцкого: Опыт историко-культурного анализа событий в Вильне 23-24 апреля 1580 г.

Наталя Старченко "Злочин кримінальний" "кривда проста": уявлення про злочин в ранньомодерному соціумі Волині кінця XVI – початку XVII ст.

Олексій Вінниченко Шляхетська неволя: життєві стратегії річпосполитського шляхтича XVII-XVIII ст.

Головує Генрик Літвін, дискутант Юрій Зазуляк

15.00 – 17.00 – Секція 7. Річ Посполита після Речі Посполитої

Лілія Бережна Дари Мазепи. Українські гетьмани в системі дипломатичних дарунків другої половини XVII ст.

Максим Яременко Стара зброя у нових битвах: звернення до образу Андрія Первозванного наприкінці XVII – у XVIII ст.

Олексій Сокирко "Держась воєнного обряду": військові реформи в Гетьманщині часів Кирила Розумовського, 1750-1764 рр.

Юрій Волошин Шляхетська ідентичність в козацькому суспільстві Гетьманщини другої половини XVIII ст.

Головує Олексій Толочко, дискутант Анджей Ґіль.

17.30 – 19.30 – Секція 8. Уточнюючи історію

Олексій Толочко Приписки до Радзивілівського літопису

Тетяна Вілкул Початкова частина Віленського хронографа - акценти уваги віленського книжника 16 ст.

Ярослав Затилюк Українське ранньомодерне історіописання: тексти, взірці, традиція

Тетяна Люта Власність і статус Київської Академії, або нетрадиційна її історія

Головує Людмила Посохова, дискутант Наталя Яковенко

21 жовтня

10.00 – 12.30. Секція 9. Територія віри

Ярослава Стратій Інокентій Ґізель про проблему інтенціонального поєднання (кон’юнкціо) об’єкта пізнання з чуттєвою здатністю.

Лариса Довга "Спокій" як суспільна цінність (на прикладі текстів Лазаря Барановича)

Тетяна Опаріна "Украинский полемический сборник из собрания отдела редких книг ГПИБ России: состав и содержание разделов

Віра Фрис Між "вірою гречеською" та руською ідентичністю

Альфонс Брюнінг Дискуссия о "выборном начале" приходского духовенства в середине XIX века – Россия и Украина

Головує Ігор Скочиляс, дискутант Маргарита Корзо.

13.00 – 14.30 – Круглий стіл Поліморфізм, аморфність, самість – характеристики української ранньомодерної культури

Головують Наталя Яковенко, Джованна Броджі Беркофф, Лариса Довга

14.30 – 15.00 – підведення підсумків, завершення конференції

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.