Тіло останнього президента Польщі у вигнанні замінено

Тіло Ришарда Качоровського, останнього президента Польщі у вигнанні, який загинув у катастрофі під Смоленськом, замінено. Раніше внаслідок ексгумації було підтверджено, що російська сторона переплутала тіло ще однієї жертви - українки Анни Валентинович.

Про це повідомляє Польське радіо.

Пресовий секретар Верховної військової прокуратури, полковник Збіґнєв Жепа сказав Польському радіо, що офіційну позицію в цій справі Прокуратура займе щойно наступного тижня, коли отримає результати досліджень генетичного матеріалу.

– Результати цих досліджень мають бути передані прокуратурі протягом семи днів, на даний час ми їх не маємо, отже, офіційну позицію в цій справі прокуратура займе щойно на початку наступного тижня, – заявив полковник Жепа.

У понеділок у Варшаві ексгумовано тіло президента Качоровського та тіло іншої жертви смоленської авіакатастрофи з 10 квітня 2010 року, оскільки були підозри, що тіла замінено.

Раніше Жепа заявляв, що слідчі мають сумніви стосовно правильності поховання 4 з 96 жертв аварії польського урядового літака, котрий розбився 10 квітня 2010 року під російським Смоленськом.

Тоді виявилося, що тіло однієї з легенд польського незалежного профспілкового руху "Солідарність", українки Анни Валентинович замінено з тілом іншої особи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Під час невдалого заходу на посадку і спробі вийти на друге коло в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев, перевернувся і згорів.

На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

У квітні 2011 року брат Лєха Качинського Ярослав заявив, що Смоленська авіакатастрофа нагадує вбивство.

У липні польська урядова комісія представила свій остаточний звіт. причин катастрофи. Експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катасфи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною".

Польська комісія не знайшла підтвердження інформації про те, що на пілотів чинили тиск, щоб вони саджали літак в умовах сильного туману.

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.