Спецпроект

Третина причин трагедії під Смоленськом - помилки росіян

Польський урядовий літак Ту-154 під час підходу до висоти прийняття рішення про посадку відхилявся від правильного курсу на більш як 100 метрів, однак диспетчер Смоленського аеродрому не вказав екіпажу на це.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це на прес-конференції у Варшаві сказав представник польської урядової комісії, яка досліджувала причини трагедії, Вєслав Єдинак.

Він зазначив, що диспетчер Смоленського аеродрому на своєму моніторі повинен був побачити таке значне відхилення та поінформувати про це екіпаж літака, однак не зробив цього.

"Є лише два пояснення, чому це не зроблено: або пристрій не діяв, або особа була невідповідно підготовлена", - відзначив Єдинак.

Він сказав, що польські експерти не отримали від росіян відеозаписів моніторів диспетчерів Смоленського аеродрому з 10 квітня 2010 року, які дозволили б однозначно з'ясувати, що бачили на них працівники наземної обслуги.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Представник комісії зауважив, що диспетчер весь час підтверджував екіпажу правильність курсу, незважаючи на те, що літак летів із таким значним відхиленням.

Згідно з висновками польських експертів, представлених в остаточному звіті причин Смоленської катастрофи, дезінформування пілотів диспетчерами про правильність курсу та запізніла команда про відхід на "друге коло" є 2 із 6 головних обставин, які спричинили трагедію.

Решта 4 обставини стосуються дій польських пілотів: використання радіо-, а не барометричного висотоміру; брак реакції на команду PULL UP системи TAWS; намагання відійти на "друге коло" в автоматичному режимі; брак тренінгів на літаках Ту-154.

Літак Президента Польщі Леха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Загинули всі 96 чоловік, що знаходилися на борту, - 88 пасажирів, у тому числі Президент Л.Качинський, і вісім членів екіпажу.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.