Спецпроект

АНОНС: Лекція про сучасні тендеції в музеях Європи

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" і Національний заповідник "Софія Київська" запрошують на зустріч із Міхаілом Ґнєдовскім - членом Правління Європейського музейного форуму.

Зустріч відбудеться в рамках проекту підтримки музеїв "Динамічний музей".

Час і місце: 2 листопада 2012 року об 11.00 в  Будинку митрополита (Національний заповідник "Софія Київська", Київ, вул. Володимирська, 24).

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація
11.00 – 12.00 – Лекція Міхаіла Гнєдовского за темою "Сучасні тенденції в європейських музеях"
12.00 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська Люта   
13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

Лекція присвячена найбільш яскравим тенденціям розвитку європейських музеїв на прикладах кандидатів, лауреатів та переможців конкурсу, в якому беруть участь музеї 47 країн - в тому числі України та Росії.

Під час лекції особливу увагу буде приділено новим підходам до інтерпретації культурного надбання, що змінюють сьогодні характер музейної професії.

Міхаіл Ґнєдовскій – кандидат історичних наук, директор Інституту культурної політики (Москва), член правління Європейського музейного форуму, експерт Ради Європи та Єврокомісії.

Протягом десяти років Міхаіл Ґнєдовскій є членом журі міжнародного конкурсу "Найкращий європейський музей року" (European Museum of the Year Award), який щорічно проводиться Європейським музейним форумом (European Museum Forum) під егідою Ради Європи.

Олеся Островська Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередню акредитацію можна здійснити:
E-mail: m.zadorozhna@gmail.com
тел. 0663878192
(Марія Задорожна)

Як відомо, Ґнєдовскій приїде в Київ, щоб взяти участь у журі фінального етапу проекту "Динамічний музей", який передбачає виділення гранту в 10 млн грн для одного з українських музеїв.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.