Спецпроект

АНОНС: Лекція про сучасні тендеції в музеях Європи

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" і Національний заповідник "Софія Київська" запрошують на зустріч із Міхаілом Ґнєдовскім - членом Правління Європейського музейного форуму.

Зустріч відбудеться в рамках проекту підтримки музеїв "Динамічний музей".

Час і місце: 2 листопада 2012 року об 11.00 в  Будинку митрополита (Національний заповідник "Софія Київська", Київ, вул. Володимирська, 24).

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація
11.00 – 12.00 – Лекція Міхаіла Гнєдовского за темою "Сучасні тенденції в європейських музеях"
12.00 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська Люта   
13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

Лекція присвячена найбільш яскравим тенденціям розвитку європейських музеїв на прикладах кандидатів, лауреатів та переможців конкурсу, в якому беруть участь музеї 47 країн - в тому числі України та Росії.

Під час лекції особливу увагу буде приділено новим підходам до інтерпретації культурного надбання, що змінюють сьогодні характер музейної професії.

Міхаіл Ґнєдовскій – кандидат історичних наук, директор Інституту культурної політики (Москва), член правління Європейського музейного форуму, експерт Ради Європи та Єврокомісії.

Протягом десяти років Міхаіл Ґнєдовскій є членом журі міжнародного конкурсу "Найкращий європейський музей року" (European Museum of the Year Award), який щорічно проводиться Європейським музейним форумом (European Museum Forum) під егідою Ради Європи.

Олеся Островська Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередню акредитацію можна здійснити:
E-mail: m.zadorozhna@gmail.com
тел. 0663878192
(Марія Задорожна)

Як відомо, Ґнєдовскій приїде в Київ, щоб взяти участь у журі фінального етапу проекту "Динамічний музей", який передбачає виділення гранту в 10 млн грн для одного з українських музеїв.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.