КІРЄЄВ ДАВ ТРИ РОКИ ЗА ЯЄЧНЮ НА МОГИЛІ НЕВІДОМОГО СОЛДАТА

Печерський районний суд Києва засудив Ганну Синькову до трьох років позбавлення волі умовно за наругу над похованнями солдат. Йдеться про меморіал Вічної Слави у Києві.

Про це у коментарі УП повідомила сама засуджена Сінькова.

"Вирок - три роки позбавлення волі з відтермінуванням на два роки за, начебто, наругу над могилою. Суддя у справі - Родіон Кірєєв. Окрім того мені ще потрібно буде виплатити 4 тисячі гривень за експертизу, яку проводили правоохоронці", - заявила активістка.

Крім того, за словами дівчини, міліція вилучила у неї для експертизи ноутбук.

"Після того як вони мені його повернули, він пропрацював десь 2 місяці. Вони повернули мені його в "убитому стані". Ноутбук коштував 6 тисяч гривень", - розповіла Сінькова.

"А тепер з мене ще і вимагають 4 тисячі гривень за цю експертизу. Виявляється в її ході з'ясували, що з мого комп'ютера заходили на YouTube - як неочікувано", - додала вона.

Вона також заявила, що збирається подавати апеляцію на рішення судді, оскільки не визнає своєї вини.

Ганна Сінькова визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 297 (наруга над могилою, іншим місцем поховання або тілом померлого за попередньою змовою і з особливим цинізмом) Кримінального кодексу.

При цьому другу фігурантку скандалу Ганну Донець з урахуванням співпраці зі слідством, а також з урахуванням того, що вона розкаялася і визнала свою провину, суд вирішив передати на поруки трудовому колективу.

Нагадаємо, у грудні минулого року було затримано студентку Ганну Сінькову, яка з декількома іншими дівчатами посмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави в Києві.

Спершу Сінькову з напарницями звинувачували в хуліганстві. Але після того, як правоохоронці отримали офіційне підтвердження інформації про те, що біля Вічного вогню поховані останки загиблих солдат, кримінальна справа була перекваліфікована на суворішу статтю "наруга над могилою".

Меморіал Вічної Слави і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.