КІРЄЄВ ДАВ ТРИ РОКИ ЗА ЯЄЧНЮ НА МОГИЛІ НЕВІДОМОГО СОЛДАТА

Печерський районний суд Києва засудив Ганну Синькову до трьох років позбавлення волі умовно за наругу над похованнями солдат. Йдеться про меморіал Вічної Слави у Києві.

Про це у коментарі УП повідомила сама засуджена Сінькова.

"Вирок - три роки позбавлення волі з відтермінуванням на два роки за, начебто, наругу над могилою. Суддя у справі - Родіон Кірєєв. Окрім того мені ще потрібно буде виплатити 4 тисячі гривень за експертизу, яку проводили правоохоронці", - заявила активістка.

Крім того, за словами дівчини, міліція вилучила у неї для експертизи ноутбук.

"Після того як вони мені його повернули, він пропрацював десь 2 місяці. Вони повернули мені його в "убитому стані". Ноутбук коштував 6 тисяч гривень", - розповіла Сінькова.

"А тепер з мене ще і вимагають 4 тисячі гривень за цю експертизу. Виявляється в її ході з'ясували, що з мого комп'ютера заходили на YouTube - як неочікувано", - додала вона.

Вона також заявила, що збирається подавати апеляцію на рішення судді, оскільки не визнає своєї вини.

Ганна Сінькова визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 297 (наруга над могилою, іншим місцем поховання або тілом померлого за попередньою змовою і з особливим цинізмом) Кримінального кодексу.

При цьому другу фігурантку скандалу Ганну Донець з урахуванням співпраці зі слідством, а також з урахуванням того, що вона розкаялася і визнала свою провину, суд вирішив передати на поруки трудовому колективу.

Нагадаємо, у грудні минулого року було затримано студентку Ганну Сінькову, яка з декількома іншими дівчатами посмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави в Києві.

Спершу Сінькову з напарницями звинувачували в хуліганстві. Але після того, як правоохоронці отримали офіційне підтвердження інформації про те, що біля Вічного вогню поховані останки загиблих солдат, кримінальна справа була перекваліфікована на суворішу статтю "наруга над могилою".

Меморіал Вічної Слави і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.