Спецпроект

Листівки з музею в Петербурзі йдуть у віртуальний простір

Зібрання петербурзького музею листівок будуть оцифровані, і потім листівки викладуть на порталі Президентської бібліотеки імені Бориса Єльцина.

Про це повідомляє Лента.ru

Листівки із зібрань музею будуть викладені на порталі бібліотеки в розділі "Художня фотографія Росії і СРСР". Електронний фонд бібліотеки об'єднує не лише довідники і підручники, а й фотодокументи та інші художні матеріали.

Музей листівки, який є єдиним свого роду в Росії, нараховує близько півмільйона експонатів. Важливу частину колекції складають листівки з видами російських міст, випущені ще до революції.

Музей листівки був заснований 2002 року. Збір його колекції розпочався з дару Олени Ромадановської, яка відправила до Російської національної бібліотеки 17 тисяч листівок. Згодом зібрання поповнилося колекціями інших філокартистів, авторськими листівками художників і архівом Ленінградського клубу філокартистів 1958-1998 років. У музеї також є листівки, випущені в інших країнах.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.