У Бухаресті "відреставрували" Леніна у вигляді гідри. ФОТО

У столиці Румунії Бухаресті на постаменті, де колись стояв пам'ятник лідеру партії більшовиків у Російській імперії Володимиру Леніну, встановили реконструйований монумент - тільки з фантастичним покручем замість голови.

Про це повідомляють "Тексти".

Тулуб вождя соціалістичної революції в Росії 1917 року - такий же, який був на старому пам'ятнику, але замість шиї та голови можна побачити чи то стебла квітів, чи то змій.

 За скульптурою - гігантська споруда офіційної газети Компартії Румунії "Скинтея" ("Іскра"). Зараз будівля здається під офіси

Автор незвичайного пам'ятника, румунський скульптор Костин Іоніце, назвав свою роботу "Гідра". За словами митця, мета його роботи – проілюструвати відсутність у громадян цікавості до політичних діячів.

 Румунський Ленін був копією пам'ятника, встановленого біля Московського держуніверститету

Твір сучасного мистецтва розташований в центрі Бухаресту навпроти колишнього "Дому вільної преси". Саме там раніше стояв гігантський пам'ятник Леніну, встановлений у 1960 році.

В 1990-му під час повстання проти лідера румунських комуністів Ніколае Чаушеску пам'ятник був прибраний.

П'єдестал від Леніна простояв порожнім 22 роки

Нагадаємо, в червні 2011 року у столиці Болгарі Софії невідомі розмалювали пам'ятник бійцям Третього Українського фронту, зобразивши їх у вигляді персонажів західної мас-культури.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

Дивіться також: "1989: Суд і страта родини Чаушеску. ВІДЕО"

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.