В Мексиці відкрили для відвідування нову археологічну зону

У Мексиці відкрилася для відвідувань археологічна зона Ацомпа. Тут колись жили священики, правителі та інші найвидатніші діячі доіспанського міста, умовно званого Монте-Альбан.

 

Про це повідомляє "Автотревел".

Серед безлічі будівель в археологічній зоні розташовані три майданчики для гри в м'яч, а також три склепи віком понад 1100 років. Один з них прикрашений настінним живописом.

Також відвідувачі зможуть побачити кургани, храми, адміністративну будівлю і місце поклоніння божествам сапотеков (індіанська народність у Мексиці).

Центральна зона археологічного заповідника, що відноситься до пізнього класичного періоду, має площу близько 4 квадратних кілометрів. Стародавнє місто було заселене в період між 600-900 роками н. е.

Про існування Ацомпи було відомо з 1930-х років, однак дослідження почалися лише в 2007-му. Під робіт Ацомпа буде з'єднана з центральною площею Монте-Альбана, яку вже зараз щорічно відвідує близько 700 000 туристів.

Монте-Альбан - велике доколумбове поселення на південному сході Мексики, на території штату Оахака. Воно розташоване на низькому гірському хребті, що проходить у центральній частині долини Оахака. Однойменне місто - сучасна столиця штату - знаходиться приблизно в 9 кілометрах на схід.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".