Спецпроект

Потяг поділили навпіл і здали до музеїв

Швидкісний електрпотяг "Сокол-250", який жодного дня не був в експлуатації, Російська залізниця вирішила зберегти в двох музеях - Москви і Санкт-Петербурга. Це міста, які мав сполучати "Сокол-250".

Про це пише агентство Regnum.

Технічне завдання на створення електропотяга було готове у 1993 році. Виготовлення дослідного зразка поїзда "Сокол" з шістьма вагонами на струмі  двох видів (постійному і змінному) почалося в 1998 р. і завершилося до 2000 року.

Загальний пробіг поїзда "Сокол-250" в дослідних поїздках - 60 тисяч кілометрів, було здійснено більше 10 рейсів на маршруті Санкт-Петербург - Москва. Акт про готовність "Сокол" до передачі на експлуатаційні випробування без пасажирів був підписаний у грудні 2001р.

У 2002 р. роботи були зупинені, їх фінансування припинено.

"Сокол-250" не був в експлуатації жодного дня.

Для збереження вагонів швидкісного електропоїзда "Сокол-250" для історії ВАТ "РЖД" прийняло рішення передати дослідний зразок поїзда в два великих музею залізничної техніки - Московський і Петербурзький.

Для цього потяг поділили на дві частини, одна з яких вже зайняла своє місце в музеї залізничного транспорту Московської залізниці.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.