Спецпроект

Потяг поділили навпіл і здали до музеїв

Швидкісний електрпотяг "Сокол-250", який жодного дня не був в експлуатації, Російська залізниця вирішила зберегти в двох музеях - Москви і Санкт-Петербурга. Це міста, які мав сполучати "Сокол-250".

Про це пише агентство Regnum.

Технічне завдання на створення електропотяга було готове у 1993 році. Виготовлення дослідного зразка поїзда "Сокол" з шістьма вагонами на струмі  двох видів (постійному і змінному) почалося в 1998 р. і завершилося до 2000 року.

Загальний пробіг поїзда "Сокол-250" в дослідних поїздках - 60 тисяч кілометрів, було здійснено більше 10 рейсів на маршруті Санкт-Петербург - Москва. Акт про готовність "Сокол" до передачі на експлуатаційні випробування без пасажирів був підписаний у грудні 2001р.

У 2002 р. роботи були зупинені, їх фінансування припинено.

"Сокол-250" не був в експлуатації жодного дня.

Для збереження вагонів швидкісного електропоїзда "Сокол-250" для історії ВАТ "РЖД" прийняло рішення передати дослідний зразок поїзда в два великих музею залізничної техніки - Московський і Петербурзький.

Для цього потяг поділили на дві частини, одна з яких вже зайняла своє місце в музеї залізничного транспорту Московської залізниці.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.